Виховні заходи

«ДЕНЬ МАТЕРІ – МАДОННИ ПРЕСВЯТОЇ»

Мама, матінка, матуся, мамочка, ненька….. Прості, щирі, теплі і такі потрібні всім на Землі слова! Усім прекрасним, що створено людиною на планеті, завдячуємо Матері. Мати стоїть біля витоків нового життя. Вона плекає це життя й зміцнює. У цьому її Боже призначення і найголовніша сутність.

Розмаїте і надзвичайно емоційне родинне свято «День матері – Мадонни пресвятої» відзначили і учні 3 класу Завадської ЗОШ I – II ст. Насичена святкова програма, чудовий виступ учнів, щирі емоції та почуття гостей, вчителів  і школярів,- відмінний результат хорошої і  водночас кропіткої роботи.

Щирими і промовистими були виступи чарівних ведучих – Годованець Марини, Зорівчак Надії та Григашій Алли.

«День Матері і день весни ясної.

Квітує травень, бджілкою дзвенить.

День Матері – Мадонни пресвятої!

Для тебе пісня хай у світ летить!» …

Дорогих гостей зустрічала хлібом-сіллю  учениця Федорова Дарина.

Учні класу читали поезії, вірші – присвяти матері та бабусі, виконували ніжні, проникливі пісні, запальні частівки, танцювали. Окрасою виховного заходу можна вважати танцювальний номер «Квітка – душа» у виконанні дівчат класу та головної ведучої Недух Ангеліни. Справжньою родзинкою свята став гумористичний номер «Закарпатські бабки» у виконанні Мисаря Михайла, Ребляна Миколи та Ребляна Юрія. Сюрпризом для мам і бабусь стала портретна галерея «Наші мами – найкращі!», створена дітьми власноруч. Кожна мама отримала власний портрет у дарунок, намальований  і прикрашений дитиною заздалегідь.

Фінальним акордом виступу став спільний танок  мам та синочків під проникливу мелодію пісні «Мам» Скрябіна.

Святкування Дня матері – це чудова можливість висловити свою подяку і безмежну вдячність за все, що роблять для нас наші мами, за їх любов і розуміння.

То ж, дорогі матері, прийміть слова вдячності, любові і поваги! Нехай у Ваших очах не гаснуть усмішки! 

Виховний проект "Природа надихає !"

"Новорічний канал - 2018!"

"Завітай до нас, Чудотворцю Миколаю!"

      

Дитина

Що нині за днина,
Що нині за свято,

Що сюди зібралось

Так гостей багато?

Дитина

Знаю, що за днина,
Знаю, що за свято.

То прийшли Вкраїні

І нам честь віддати.

Всім нам честь віддати,

Бога привітати,

Про святого Миколая

У цей день згадати.

           Ведуча

Дорогі діти! Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі Святий Миколай і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти -  і добра казка зникає, а Миколай залишається.

Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

Дитина

За вікном сніжок летить,
Вітром завіває,

Тож спішіть усі до нас

На свято Миколая!

Ну, а хто сюди прийшов,

Раді вас вітати

Веселіться і радійте

На нашому святі.

Дитина

Маємо чого радіти,

Добре знаєте ви, діти!

Долетіла до нас вість,

Що до нас в дорозі гість.

Хто це? Кожен пам’ятай!

Це  святий наш Миколай!

Діточок він всіх згадає,

Їм дарунки посилає,

Він вже близько, вже іде,

Наша пісня хай гуде!

Виконується пісня"Нічка-чарівничка"

Ведуча

Жив колись давно на світі
Десь у Азії юнак,

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив

Став єпископом всезнаним
Миколай і чемно жив.

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

  Запитав Господь:

 "Що хочеш
За свої заслуги ти?

Хочу, Господи, я хочу

Раз на рік на Землю йти.

Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов.

І отак щоразу, діти,
Вам щороку Бог дає:

Миколай мандрує світом –

Подарунки роздає.

Лунає музика. Танок  ЗІРОЧОК (ПІСНЯ Н. МАЙ «НІЧКОЮ ТЕМНОЮ») 

Ведуча

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: "Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…"

- Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола.

- Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скринці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі  всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.

Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати?  З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я,  його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж  Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті – робити добро.  

Дитина.

У дитячий край щасливий
Йде весела вість,

Що коником білогривим

Їде з неба гість.

Дарів він несе багато,

Повнії санки.

Радість буде в кожній хаті,

Бо в них забавки!

Їде, їде гість багатий

У дитячий край.

Хто цей гість? Ви відгадали?

Всі разом: Святий Миколай!

Дитина.

Лиш раз в рік таке буває:
Господь небо відкриває,

І на землю поспішає Миколай.

В кожну хаточку, домівку,

Чемним дітям під голівку

Ласку Божу залишає Миколай.

Дитина.

Від хати і до хати,
Снігами через ліс,                                                                                      

Спішить, спішить завзято

Старенький сивий дід.

Коли святий Микола

З небес на землю йде,

То кожний дім і школа,

Мов вулик бджіл гуде.

Дитина

Коли замерзла річка,
І став біленький гай,

Зійшов у темну нічку

На землю Миколай.

Миколай Святий у шапці

І у теплім кожушку,

Принесе усім гостинці

У чарівному мішку.

Дитина

Святий та добрий Миколай,

До нас у школу завітай,

           На нас, маленьких подивися

           І подарунків всім нам дай.

Дитина.

Святий Миколаю, прийди до нас з раю,
Принеси нам дари кожному до пари.

Цукерочок смачненьких, булочок пишненьких,

Книжечок багато читати у свято.

      Дитина.

Миколаю, Миколаю, я тебе чекаю.
Тебе люблю, Тебе кличу, святий Миколаю!

Святий Отче Миколаю,

Нашу хату не минай.

Подаруй мені на втіху

Величезну торбу сміху,

Ще й здоров’я для родини,

Красну долю для Вкраїни.

Дитина.

Миколай з небес нас бачить,
Хто слухняний, хто не плаче,

Як добро робити, знає,

Тата й маму поважає.

Всім, хто чемний, працьовитий,

Дружно хто уміє жити,

Миколай в святковий день

Подарунки принесе.

Заходять два ангели

1-й ангел

Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,

Я звідти йду і вість веселу

Несу у вашу я оселю.

2-й ангел

Ще хвилька, діти, і між вами тут стане Миколай святий.

Він з щирим серцем і дарами опиниться у залі цій.

Ведуча 

А тепер, діти, заспіваймо  пісню про Миколая, він почує її та швидше прийде до вас

(пісня "Ой хто, хто Миколая любить").

Під час пісні заходить  Святий  Миколай

Миколай

Доброго дня, любі діти, шановна громадо! Я прийшов до вас

 із далеких небесних просторів і приніс вам благословення від Бога.
Нині свято в вашім домі

І я вас вітаю,

Гараздів, здоров’я і доброї долі

Щиро вам бажаю.

Колись в цій школі я вже був,

Дарунки дітям роздавав,

До праці всіх вас закликав,

Наказував вам чесно жити,

Від зла тікати, а добро творити.

2-й ангел

Вітаю вас, милі люди,
При вашій родині.

Нехай добро з вами буде,

І щастя віднині.

Нехай смуток ваш і горе

Спливуть за водою,

І утопить їх хай море

Зі слізьми і бідою. 

1-й ангел

Мир несу я вам в оселі,
Щирість, правду, згоду,

Щоб завжди були веселі

Діти в вашім роді.

Щоб серця в вас не черствіли,

Не були байдужі,

Щоб ви інших розуміли

В голоді і стужі.
Щоби неправда в домі вашім

І не ночувала,

Щоб лиш правда в серці вашім

Завжди панувала.

Миколай

От настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й татку помагайте,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч будьте,

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,

Знов прийду я через рік

На велике, світле свято.

З Миколаєм вас, малята! 
Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки!

СЦЕНАРІЙ "ПРОЩАВАЙ,  БУКВАРИКУ!"

Під музику в зал заходять діти. Виходять дівчинка і хлопчик. Дівчинка На веснянім видноколі Зайнялась зоря. Хлопчик.  Свято в школі! Свя­то в школі! Разом. Свято Букваря! Учитель. Добрий день, дорогі діти,  батьки, гості і всі, хто присутній в цьо­му залі. — Благословенна та ясна година, коли Буквар бере до рук дитина... З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар — це перша сходинка до знань. Сьогодні у нас свято — Свято Букваря. Ще вчора наші першоклас­ники перегорнули останню сторінку Букваря. Сьогодні ми святкуємо першу перемогу наших маленьких школярів. 1.    Ось над містом тихим ранком Зайнялася зоря. В першім класі урочисте   Свято Букваря! 2.    Буквар взяли ми перший раз, Як прийшли у перший клас. Тепер же раді вам сказати: Читати ми всі вміємо, навчились і писати! 3.    Тішать нас перемоги, Бо були у нас тривоги, Важко було починати і читати, і писати. 4.    Літера перша і перше слово, З книжкою перша серйозна розмова. Перша сторінка і друга сторінка, Успіхи перші, усмішки й сльозинки. 5.    Цілий рік ми працювали, Розумнішими ми стали. Ми старались, ми трудились, Багатьох ми справ навчились. 6.    Літеру за літерою вчили ми щодня.  Підійшли до світлого справжнього знання! 7.    Навчився читати увесь наш клас. І сьогодні ви можете привітати нас! 8.    Бо сьогодні ми вже справжні, Справді справжні школярі! Бо читати і писати ми навчитися змогли! 9.    І задачу розв'язати, І відняти, і додати... Словом, успіхів всіляких Ми, нарешті, досягли!  10.  Усі зібрались в цьому залі, Бо нині — свято Букваря. Нам трішки сумно, трішки шкода,- Прощання надійшла пора. 11.  Букварик — розумна книга, Друг і порадник школяра. Його шанує й дуже любить Уся весела дітвора. 12.  Ми Букварика сьогодні Запросили в перший клас, Скажемо йому: «Спасибі, Що навчив читати нас!» Діти сідають на місця, до залу заходить Букварик. Букварик А ось і я прийшов до вас. Це ж, здається, перший клас? Я — той, хто вас навчив читати, Мене впізнали ви, малята? Добрий день, шановні діти! Ну як же мені не радіти: Бо прибув я якраз вчасно, За це дякую вам красно. Стежку вашу я знайшов І по ній до вас прийшов» Діти: Ми дуже раді тобі, Букварику, Тому що ти у нас на святі — Найголовніший!  Буквар Ну, а зараз, любі діти, Всі гуртом ми розберем, Як ви вчились, Чи зі мною — Букварем - Весело дружили? А для гарного початку Загадаю вам загадки. Загадки Біла нивка невеличка, Там розсипана пшеничка. Очками її зберем, А думкою розімнем. Каже мудра мишка: «Що це буде?» (Книжка) Є чарівник у школі в нас, А ну пізнайте, хто він? Озветься — тиша йде у клас. Озветься тце раз — гомін. Щоб не спізнитись на урок, Нам голос подає.,, (дзвінок). Він долає першу в світі Книгу мудрості — Буквар. Ви впізнали його, діти? Ну, звичайно, це... (школяр). Буквар. Молодці, діти! А тепер я всіх запрошую в подорож до міста Буквограда. Як ви гадаєте, хто живе у цьому місті? Діти. Букви та звуки.  Діти одягають корони з букв. Ми літери відомі, Ми кожному знайомі, Але про кожну літеру Ви знаєте не все. Ми літери не звичні, Ще й дуже симпатичні, Бо кожна жарт чи віршик, Чи загадку несе. Учитель. Перекличка; раз, два, три!                           Перша букво, говори! А. Всім відомо: Буква «А» Алфавіту голова! Б. Йшов баранчик з нами в ліс, На рогах травичку ніс, В. Буква «Ве» така цікава: Стовпчик — зліва, дужки — справа. Г. Буква «Ге» як кочерга, В неї є одна нога. Ґ . «Ґе» вгорі ріжечок має, Кожен першокласник знає. Д. Подивись: маленькій дім. Буква «Де» — як дах на нім. Е. Далі після букви «Д» Йде зубаста буква «Е». Є. «Язичок у мене є!» — Вихвалялася буква «Є». Ж. Сніжинка не розтане вже, Бо ця сніжинка буква «Же». З. Наче рідні дві сестри — Буква «Зе» і цифра три. І. Буква «І» — як одиниця,  Гостронога, наче спиця. И. Намалюю палки три, От і вийде буква «И». Ї. Це чиї крапки? «Мої!» — закричала буква «ї» Й. «И» у шапочці новій Перетвориться на «ій». К. Як пів букви «Же» — така Ця кумедна буква «Ка». Л. Лис ласкає лисеня, А лосина лосеня, Лев ласкаво лапою Левеня поляпує. М. Буква «еМ» — як дві гори, Що стоять, мов дві сестри. Н. — Чи це буква, чи драбина? —  Дивувалася дитина. — Ну, якщо один щабель, То, звичайно, буква "еН". О. Буква «О» така от кругла, Хто не бачив — подивись; Наче сонця, наче бублик, Мов обручик — хоч котись. П. На хокеї, на футболі, Буква «Пе» — ворота в полі. Нам знайома буква ця — Ніби планка на стовбцях. Р. Тигреня весь день ричало, Букву «еР» — воно вивчало. С. Придивіться вночі до небес, Світить місяць там буквою «еС» Т. Букву «Те» потрібно знати, З неї пишуть слово «тато». У. Сказав горобчик: «Букву "У" Боюсь я дуже, татку!» Татусь питає: «А чому?» — «У» — схожа на рогатку! Ф. Що це? Ключик від замка? Ні! Це буква «еФ» така. Х. Хрюша хрестики малює. Ну й художник — ха! ха! ха! «Це не хрестик! — каже Хрюша. Я вивчаю букву "Ха"». Ц. Буква «Це» — внизу гачок, Наче з краником бачок. Ч. «Че» з четвіркою так схожі! Хто їх розрізнити зможе? Ш. Три стовпці, внизу межа - От і вийшла буква «Ша». Щ. Букву «Ща» впізнає кожен, «Ща» на щітку трохи схожа. Ь. Я не шість, я — м'який знак, Це повинен знати всяк. Ю. Буква «Ю» — вона така: Бублик став коло кілка. Я. — Я і буква, Я і слово! — Вихвалялась буква «Я». — Та чомусь у алфавіті Стала аж позаду я. Буквар. Бачу, букви вам відомі, З ними добре ви знайомі! Але все ж я для порядку Загадаю вам загадку. Тридцять три богатирі — Всі живуть у букварі! Учитель. Ми для тебе, Бук­варику, підготували і проведем весе­лий урок. Згода? Буквар. Згода! Сценки 1.  — Ростику, було в нас 4 апель­сини, 3 ми дали Оленці. Скільки у нас залишилось апельсинів? —   А ми їй краще не дамо, бо в неї діатез буде. 2.  — Назарчику, яка найкраща пора для збирання яблук? —   Коли собаки прив'язані. 3.  — Чого весь урок ти, Лізо, в зо­шиті у сусіда? —   Я перевіряю у Вови, чи пра­вильно він списав у мене. 4.  — А тепер відповідатиме Кирило. Скажи, скільки буде вісім розді­лити навпіл? —   Якщо ділити вздовж, то дві трій­ки, а якщо впоперек — два нулі. 5.  — Богдане, чому тебе не було в школі? ·         Бо я вичитав у нашій книжці приказку: «Всюди добре, а дома найкраще». 6.  — Настя, чому птахи восени відлітають до теплих країв? —   Бо як підуть пішки — витратять багато часу. 7.  — Чому з ганчірками весь клас? ·         За чистоту змагання в нас. ·         Ну, а чому так розкричались? ·         Бо ми за тишу вже змагались! Учитель. Після веселого уроку — весела перерва? Діти розповідають гуморески Повернувся першокласник із занять додому.  Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому. — Що з Тобою, мій синочку? — засміялась мати.—  Та невже ти в школі носом учишся писати?  — Смійся, смійся,— каже хлопчик.— Зараз ти заплачеш,  Коли двійку у моєму зошиті побачиш. Забіг увечері до хати  Знадвору збуджений Юрко,  у матері почав питати:  - Хто старший - я чи кіт Мурко? - Звичайно, ти! - говорить мама.  - А як же так, скажи мені, -  Малий ніяк не дійде тями, -  Мурко вусатий, а я ні?.  Грали на подвір'ї хлопчаки в футбол.  Петрик як ударив  І відразу - "гол"! М'яч в чужу квартиру  Тільки зашумів:  Пауза у хлопців,  Петрик занімів.  Йде дідусь Кирило  І несе м'яча:  - Чий це, признавайтесь! -  Та гравці - мовчать.  - А вікно розбилось?  ¬Зважився Андрій.  Дід мугикнув: - Ціле.  - Ціле? Значить, мій! Учень. Може, хтось дорі­кає, що ми тільки розважались про­тягом навчального року? Учень. Ні, Букварику, ми дуже старанно вчились весь рік. Буквар. Якщо так, то тепер ви повинні по­казати знання з грамоти. Слухайте моє завдання: 1.         Йде по вулиці щасливий і поважний чоловік. Він відкрив найперше диво, Хоч йому лиш восьмий рік. Він долає першу в світі Книгу мудрості — Буквар. Ви його впізнали діти? Ну, звичайно, це —... (школяр). ·         Який звук ми чуємо після [л]? (А) ·         А яку букву пишемо? ([я]) 2.        Є чарівник у школі в нас, Ану, вгадайте, хто він? Озветься — тиша йде у клас, Озветься ще раз — гомін. Щоб не спізнитись на урок, Нам голос подає... (дзвінок). —   Назвіть перший звук у слові «дзвінок», ([дз]) 3.         У коробці спочивають Спритні хлопці-молодці, Убрання барвисте мають І загострені кінці. А зовуться... (олівці). — Назвіть звуки в цьому слові, ([ол'івц'і]) Буквар. Ось тепер, коли ви відга­дали усі мої загадки, та ще й поясни­ли правопис слів-відгадок, я бачу, що ви стали справжніми школярами. Вибігає під музику Лисичка. Лисичка. А чого це ви всі тут зі­брались? Вам не ліньки? Краще вдома на ліжку лежали б! Що? Букви вчити? Навіщо?! Яка з того користь? Спро­буй усі вивчити! Оце бублик якийсь! (О) А оце наче хвіртка! (П) Буквар. Який сором, Лисичко! У твоєму віці літер не знати! Ти поди­вись, як гарно читають діти, як вони уміють складати літери в слова! Проводиться гра «Хто перший складе слово». Дві команди складають слова «весна», «зошит». Буквар. Цікава гра? Бачиш, Ли­сичко, як важливо знати літери? Ра­димо й тобі не лінуватись, а за розум братись. Я допоможу тобі вивчити букви, і діти тобі допоможуть. Прав­да, друзі? Учень. Правда, допоможемо. Буквар. Я побачив, які ви талановиті, дружні, веселі, і привів вам гостю. Дорогі друзі, усі книжечки зберіга­ться в бібліотеці. А хранителькою цього багатства є наш шкільний бібліотекар. Запросимо її! Бібліотекар. Хочу привітати вас, любі діточки! Адже ви змогли піднятися іще на одну сходинку дорогою у незвідану, але таку цікаву Країну знань. Сьогодні ви довели всім, що вмієте читати, готові стати справжніми читачами нашої шкільної бібліотеки. Тож запрошую вас усіх до нашого книжного королівства! Діти, на честь свята я вирішила подарувати вам чарівні ключики від Країни знань, що будуть вам закладками в книжках, що будете читати. Учитель. А зараз наші дітки хочуть сказати Букварикові ще кілька слів на прощання. Діти (під музику, по черзі, передаючи буквар із рук в руки) 1.    Беру Буквар в останній раз, Несу його в просторий клас 2. І рідній книзі у журбі Шепочу: «Дякую тобі! 3. Бо перша книга ти моя! Тепер читати вмію я. 4. На світі книг багато є, Я серце їм віддам своє ». 5. Книжечку першу беру я в руки, Перший мій друже, перша наука! 6. І з вдячним серцем Букварю «Спасибі, друже!» — говорю. 7.    Любий букварику! Перша книжка! Хочеться навіть плакати трішки. 8.    Букв спочатку ми не знали, мами нам казки читали, А з тобою подружились — і самі читати навчились! 9.    Разом з тобою ми підростали, Слово найперше тут прочитали. 10.  Я сторінку останню в Букварі перегорну, Свого друга на прощання я до серця пригорну. 11.  Букви всі від «А» до «Я» дуже добре знаю я. Далі я навчатись буду, а букварик не забуду. 12.  Ти перша книжечка моя, Тепер читати вмію я, Багато в світі є книжок, А ти найперший мій дружок! Учні (разом) Прощавай, Букварику, Наш найперший друже. Ми тобі, Букварику, Дякуємо дуже!  Буквар. Дякую вам за добрі слова! От і настав прощання час. Учися добре перший клас! Моя сестричка читанка Тепер на вас чекає, Щоб повести у дивний світ. Тепер вам з нею дружити слід. А я вас всіх вітаю! А зараз я хочу познайомити вас з тими, хто вестиме вас далі країною Знань. Читанка Не сумуй ти, брате мій, Я ось Читанкою звусь. Що не встиг ти доробити, Я за все оте візьмусь. Вирощу я всіх діток, Навчу читати і писати. Батька й неньку шанувати, Україну прославляти. Математика Щоб завжди весело гулять, Уроки треба виконать, Наука дуже точна я — Вам треба мене знать. Рідна мова Багатий світ незвіданий: І сонечко на всіх. Хто мову має рідную — Багатший від усіх. Учитель. Молодці, діти! Добре старались, гарно вчились. Букварик теж задоволений вами. Сьогодні він нагороджує вас медалями за успіхи у навчанні. Буквар вручає дипломи.  Учитель. Але Буквари­кові потрібно прощатись, йому по­трібно поспішати, щоб навчити чи­тати і писати ще багатьох майбутніх першокласників. Буквар Діток цих всього навчайте, Бо ж самі багато знаєте. А ви, дітки, не лінуйтесь, До уроків всі готуйтесь. Бо в народі кажуть так: Книжка — диво є велике, Всіх вона навчає. І дорогу в світ широкий Для нас відкриває. Я вас прошу не лінуватись І вчить уроки день при дні. І берегти книжки! Віднині — найперші друзі вам вони. Буквар залишає сцену. Учень Спасибі скажемо усім, Хто научив любить цей дім,     Ту вулицю, де ми живем,     Все, що Вкраїною ми звем. 1-й учень Перший раз в перший клас! Рік тому зустрів він нас. Потім підем в клас наступний — Вітер хай нам дме попутний. 2-й учень Одне одного ми любим, станем всі за одного. Вчитись в другім класі будем, всі ми хочемо цього. 3-й учень Ну, а вчителька як буде?Що, покине усіх нас? Ні, вона разом із нами переходить в другий клас! Учитель. А зараз урочиста мить. Приготуватись до прийняття клятви школяра. Клятва Буду я в школі вчитись читати, гарно писати і рахувати. Буду в альбомі своїм малювати  твори писати, вірші вивчати. Учні. Клянусь! Обіцяю не лінитись, добросовісно трудитись. Вчителів всіх поважати І оцінки гарні мати. Учні. Клянусь! Книги й зошити любити Берегти, а не губити. Акуратним завжди бути, Щоб нічого не забути. Учні. Клянусь! Буду вчитись я сумлінно І поводитись відмінно, Щоб батьки могли радіти, Що такі в них гарні діти! Учні. Клянемось! Учитель Дорога класна родино, шановні гості! Наше свято добігає кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав до нас на наші перші жнива. Сподіваємося, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьо­годнішнього свята залишиться в серцях нашого найдорожчого скарбу — ді­тей — назавжди. Дуже весело гуляти Нам на святі Букваря, Та прощатися із святом Нам пора уже, пора!

СВЯТО МАТЕРІ

1.      ВСТУП

ПІСНЯ ,,МАМИНЕ СВЯТО”

Мама… Це прекрасне слово, яке промовив кожен із вас першим. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово.

 У мами найдобріші і найласкавіші руки, вони все уміють.

 У мами найвірніше і найчутливіше серце - в ньому ніколи не згасає любов, доброта, ніжність.

 Знайте наші дорогенькі бабусі і неньки - ви нам потрібні завжди, ми постійно потребуємо вашої любові і допомоги.

 Отож, будьте завжди як Весна: ніжні, милі, ласкаві, а головне здорові.

Сценка “Що подарувати мамі”

Василько. Всі з дарунками. І все для наших рідних мам, милих бабусь, любих вчителів.

 І у мене мама. І яка! Сама най-найкраща. Я це точно знаю. От послухайте:

(Виходить Вітя)

Ми з товаришем гуляли,

 Ми серйозно розмовляли

 І не посварилися,

 А порозумілися.

 -Знаєш, Вітя, - мовлю я,

 Краща мама - це моя!

Вітя.

Ні, сперечатись нащо?

 Мусиш вірити мені, -

 Моя мама краща.

Василько.

Я товариша любив,

 Сперечатись не хотів,

 І повірили тому

 Він мені, а я йому.

 І обом приємно нам -

 І мені і Віті (показує на Вітю)

 Значить кожна з наших мам

 Є найкраща в світі.

Вітя. Правда, Васильку, правда: Наші мами дуже хороші. І подарувати дуже хороше їм треба, дуже гарне.

Василько. Так от я ж про це й думаю… А ти, Вітю, вже придумав.

Вітя. Придумав! Отакенне велике - велике і цікаве-цікаве!

Василько. То скажи, що саме?

Вітя. Я хочу мамі великого щастя! Хочу подарувати справжнього великого, світлого щастя.

Василько. А ще всім мамам, вчителям, бабусям наше сердечне весняне вітання.

2. ПРИВІТАННЯ ХЛОПЧИКІВ.

I. Здрастуй травень наш крилатий.

 Третій місяць весни - світлий день.

 Здрастуй День Матері - свято

 Всіх жінок, матерів та бабусь.

II.З Днем Матері -

 З святом ніжним, світлим

Мами наші любі,

 Бабусі наші милі,

 Ми від усього серця

 Вас вітаємо щиро!

III. Спасибі вам, рідні мами,

 Що ви тут сьогодні з нами!

 До вас наше перше слово

 Матусі, бабусі, сестрички, подруги,

 Будьте здорові!

IV. Матусі любі! Наші милі неньки!

 Ми всі ваші рідні сини.

 І зараз Вас вітаємо з найсвітлішим святом -

 Чудовим святом радості і краси.

V. Матусю моя дорогенька!

 Це свято даруєм тобі.

 Яка ж бо ти ніжні, рідненька,

 А очі які голубі!

 Такі голубі, ніби небо,

 Мов проліска синього цвіт.

 Ніколи їм плакать не треба.

 Хай радість несе їм привіт!

VI. Ми любимо вас, кохані наші мами.

 Ми вам бажаємо здоров'ячка багато.

 Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

 І щоб в житті ніколи не хворіли.

VII. Кажуть, що на світі

Сонце найсвітліше

Та всміхнеться мама -і стає світліше.

VIII. Кажуть, що без сонця

Не розквітнуть квіти.

А хіба без мами

Є щасливі діти?

IX. Матері низенько вклоніться,

До її ручок прихиліться,

Та кажіть: “Люблю я тебе, ненько!

Моя кохана, моя матінка рідненька”

X. Любі мами, з вашим святом

Вас вітають хлопчики й дівчатка!

Ми вас, мами, зустрічаєм

І віршами, і піснями,

Ми вас дуже всіх кохаєм,

Наші ніжні, рідні мами.

XI.Я до неї серцем

Любо пригорнуся - хай сіяє сонце,

Як моя матуся.

XII. Рідні бабусі!Ми ваші внучата,

Радісно з вами нам свято стрічати.

Добрі бабусі! Вас люблять всі діти.

Мудрим бабусям шлемо ми привіт!

XIII. Ти всіх світліша, моя бабцю й ненько,

Моя ти квіточка біленька,

Моя миленька й неозора,

Моя ти втіха і опора,

Моя небесна і земна,

Моя, як білий світ єдина,

Як білий світ, як білий квіт,

З якого створюється світ.

XIV. Щиро вітаємо тисячу раз.

Щастя бажаєм в святковий цей час!

Сили вогненної, праці натхненної,

Радісних літ,

Серцем гарячим прийміть

Наш палкий, сердечний привіт!

3. СЦЕНКА “ЗА ПРОЛІСКАМИ”

-фонограма “Пори року” (П.І.Чайковського)

Хлопчик.- От і ми прийшли у ліс (підбігає до куща котиків)

 - А, дивись, вербовий пух, ось на світ уже пробився!

Дівчинка. - Дід Мороз вже зняв кожух

В ручаї умився.

Хлопчик. - Співа синичка, дзвін-дзень, дзень.

Вітерець в сопілку грає.

Дівчинка. - А завтра?

Хлопчик. - А завтра такий день!

Дівчинка. - Кожен про це знає.

Свято мам у цілім світі,

Назбираєм ми квітів,

Весняних квітів блакитних

Для наших мам,

Для наших рідних.

Хлопчик. - Аби когось нам тут зустріти

Спитати, де є в цім лісі квіти?

(Вибігає зайчик)

Діти разом. Ми, малята - школярята,

Хочем квітів назбирати.

Ти не скажеш, де вони

Перші проліски весни?

Зайчик. Добре, я в пригоді стану.

Все, що знаю, вам розкажу,

Перші квіточки весняні

Я вам, діти, покажу.

Наша квіточка мала,

Ворухнулась від тепла.

Ось стоїть тендітна,

Посміхається привітно

Голубеньким оченятам.

Погляньте, скільки квітне їх,

Чудесних квіточок малих..

(Дівчатка виконують “Танок квітів” під музику П.Чайковського “Вальс квітів”).

Діти разом. Добрий день вам, любі квіти!

Поможіть ви нам.

Ми прийшли вас запросити

На весняне свято мам!

Хлопчик. - Восьме березня прийшло!

Квіти. - Як цього не знати!

Нас багато зацвіло

Саме за для свята.

Дівчинка. - Значить, квіти з нами згодні

Привітати мам сьогодні?

Квіти. - Згодні! Згодні!

Ми охоче підем з вами,

Хай радіють ваші мами.

Діти разом. - Спасибі, Зайчику тобі

За квіти білі й голубі.

Ми їх матусям однесем.

Вони їх люблять над усе.

Зайчик. - Несіть, несіть своїм матусям

Весняні першоцвіти,

А я у лісі залишусь,

Тут моя хатинка, діти!

Хлопчик. - Наші мами дорогі,

Ми всіх вас вітаєм!

Разом з вами у школі

Свято зустрічаєм.

Дівчинка. - Ми вам квіти принесем,

Проліски весняні,

Бо для нас ви рідні всі,

Дорогі, кохані.

Діти разом. Синю квіточку весняну

Ми не будем рвати.

Фарби, пензлики дістанем,

Будем малювати.

Намалюєм ніжну квітку,

Стебельце зелене.

І матуся радо візьме

Проліски від мене.

Хлопчик, дівчинка, чотири дівчинки в цей час дарують букетики, зроблені своїми руками присутнім мамам і бабусям.

ПІСНЯ ,,МАМА І Я”

4. ІНСЦЕНІЗАЦІЯ КАЗКИ “ПОДАРУНОК”

Автор. Настала весна. Багато клопотів з'явилося у звірів і птахів. Всі вони чепурили свої оселі, лісові галявини. Дехто змінював вбрання.

Та найбільше метушились малята, потай від усіх готуючи подарунки. Адже незабаром - мамине свято. У цей день на головній лісовій галявині мали зібратися найповажніші мешканці лісу і вирішити, кому ж присудити головний приз за найкращий подарунок.

Засмучений сидів у своїй хатинці лише зайчик Біла Шубка. Йому теж хотілося порадувати маму, проте він ніяк не міг придумати для неї подарунка. Ось зайчик вийшов надвір.

На горбочку, біля головної галявини, побачив Біла Шубка блакитну квіточку на тонкій стеблині.

Зайчик. - Хто ти?

Пролісок. - Пролісок. Дуже соромно не знати мене, адже розквітаю я щовесни першим.

Зайчик. - Це моя перша весна, тому й не чув про тебе.

Пролісок. Ага, он воно що! А чому ти такий засмучений?

Зайчик. - Як же мені не сумувати? Завтра мамине свято. А подарунка не маю.

Пролісок. - То, може, візьми мене, тай подаруй своїй мамі…

Зайчик. - Як же я візьму? - Ти ж тоді не будеш рости.

Пролісок. - Звісно, не буду, але ж ти не маєш подарунка. Всі матимуть, а ти - ні.

Зайчик. - Дякую тобі, Проліску, тепер я знаю, що подарувати мамі!

Автор. - І ось в день свята геть усі малята прийшли на головну лісову галявину. Кожне з них принесло дбайливо загорнений подаруночок. Тільки в Білої Шубки в лапках не було нічого.

Подарунки малят були й справді напрочуд гарні: різьблені скриньки й розфарбовані мисочки, горішки і ткані рушнички, вишивані серветки й намисто з шипшини. Нарешті дійшла черга й до білої Шубки. Зайченя взяло маму за лапку й повело на горбочок? Там сиділа квітка.

Зайчик. - Я дарую тобі, матусю, ось цього проліска. Тільки зірвати його я не міг, адже він тоді не ростиме.

Мати зайчика. - Дякую тобі, мій любий синочку. Дякую за такий чудовий подарунок!

Автор. Коли ж усі подарунки були вручені мамам, до лісових мешканців звернувся ведмідь на ім'я Буркотун.

Ведмідь. - Ми тут порадилися й вирішили головний приз віддати зайчикові Білій Шубці.

Всі. - Ура!

Ведмідь. - Тримай міцно! (подає кошика, наповненого яблуками).

Їж на здоров'я, та не забудь маму почастувати.

Зайчик. - Не забуду. Я про неї не забуваю.

ПІСНЯ ,,ПОДАРУНОК”

5. ПЛЕТІННЯ ВІНОЧКУ НА ЧЕСТЬ ЛЮБИХ МАМ.

(Виходять діти і, вплітаючи квітку у вінок, кажуть ласкаві слова своїм матусям. Звучить фонограма )

1.А моя - наймиліша зі всіх людей ненька.

Тиха, мов голубка, щира і маленька.

2.Нема в цілім світі, всім вам признаюся,

Кращої матусі, ніж моя матуся.

3.Я свою матусю щиро так кохаю,

Як слова дібрати - навіть і не знаю.

4.Коли я хворенька, прийде моя ненька.

Тільки раз погляне - мені легше стане.

5.Над матір'ю в світі не має опіки,

Материне серце - це найкращі ліки.

6.Мені все говорить щовечора ненька,

Що я - українка, мов квітка пишненька.

Разом.

Ми ось віночка сплели гарненько,

Щоб заквітчати милу неньку.

І нехай цей віночок прикрасить

Наше сьогоднішнє свято.

Хлопчик

Сонечко засяє золотими барвами

Коли про матусеньку заспіваєм ми.

Закивають проліски цвітом над головами

Коли про матусеньку заспіваєм ми.

Дівчинка

Як важко прожити на білому світі

Без маминих рук і тепла.

Вже день догорає, а я все благаю,

Щоб ти моя мила, була.

Рідна моя, я шепчу твоє ім'я.

Мамо! Як тобі живеться, мила?

Мамо! Ти мені життя відкрила!

Мамо! Ти мені життя відкрила!

Мамо! Тепле сонце і ясна зоря.

Мамо! Пригорни мене до себе.

Мамо! Ти моє безхмарне небо.

Мамо! Як люблю тебе на світі я.

7. КОНКУРС ДЛЯ МАМ

“Впізнайте себе в малюнках своїх дітей”.

- Дуже приємно бабусям, коли онуки охоче допомагають їм у хатніх справах. Зараз ми дізнаємося, хто з вас - найкращий помічник мамам і бабусям.

Конкурс “Бабусині та матусині помічники”

1 завдання.

 а) Скільки коштує буханець хліба?

 б) А батон?

2 завдання.

 - Часто бабусям важко втягти нитку в голку, і вони звертаються до вас по допомогу. Хто з вас вправніше це зробить?

3 завдання.

 - Уявіть собі, що вам доручили придбати овочі для борщу. Що саме ви придбаєте?

8. ЗАВДАННЯ ДЛЯ МАМ І БАБУСЬ

1.Впізнати своїх дітей чи онуків із зав'язаними очима. (Для бабусь)

2.У великій коробці зібрані рукавиці з усього класу. Бабусям треба знайти рукавиці свого онука чи онучки.

 3.«Запитання-відповідь»

1. Фарба для губ. (Помада.)

 2. Квітка - ворожка. (Ромашка.)

 3. Постійне місце для набивання шишок. (Лоб).

 4. Цукерка, що тягнеться. (Іриска.)

 5. Жіноче плаття без рукавів. (Сарафан.)

 6. Квітка, що ще не розкрилася. (Бутон.)

 7. Ділянка землі під овочами. (Город.)

 1. Делікатес з кабачків. (Ікра.)

 2. Блюдо, приготоване з участю корови і курки. (Омлет.)

 3. Максі - тістечко. (Торт.)

 4. Абрикос, що оголосив сухе голодування. (Курага.)

 5. Фрукт розбрату. (Яблуко.)

 6. Принадна ягода. (Малина.)

 7. Картопля некруто. (Пюре.)

8. Пташка, що потрапила в суп за свої думи. (Індик.)

 9. Трудівник громадського харчування. (Кухар.)

 10. Фрукт, який обожнюють боксери. (Груша.)

 11. Фруктовий кефір не по-нашому. (Йогурт.)

 12. Який напій в перекладі з англійської означає «півнячий хвіст»? (Коктейль.)

 13. Хутряний виріб, під яким іноді виявляється оселедець. (Шуба.)

 14. Неавторитетний вчитель для курки. (Яйце.)

 15. Фірмовий одяг для картоплі. (Мундир.)

 16. Липове взуття. (Постоли.)

9. БАБУСИНІ КАЗКИ

За голубими вітряками,

Де скачуть коники баскі…

Десь у траві, під лопухами

Живуть бабусині казки.

А живуть вони в “Чарівній скриньці”. Цей конкурс, друзі, підготували для вас ваші бабусі.

-Дорогі, наші онуки! Коли ви були зовсім маленькими, ми вам розповідали багато казок. У цій скриньці сховані речі, що нагадують про їх зміст. Відгадайте які казки у скринці?

Багато лісових горішків (“Попелюшка”)

Уламок дзеркальця. Хто в нього погляне - злим стане. (“Снігова королева”).

Золоте яєчко. (“Курочка Ряба”).

Колобок. (“Колобок”).

Гарна квітка. (“Червона квіточка”).

Відгадай повну назву казки:

 - “Сивка…”

- “Коник…”

- “Мороз…”

- “Гуси…”

- “Бременські…”

- “Зайчаткова…”

- “Гидке…”

- “Лікар…”

- “Квітка…”

КОНКУРС «Передбачення»

(Для дівчаток)

Вчитель. А зараз для дівчаток проведемо конкурс «Жартівливі пророкування долі». Ви дізнаєтеся, що вас чекає в цьому році. Прошу витягнути по одному предметику.

 Ґудзик - ви купите собі щось гарне з одягу;

 цукерка - чекає солодке - пресолодке життя;

 монета - будете дуже грошовим людиною;

 лавровий лист - великі успіхи в роботі;

 нитка - далека дорога в далекі краї;

 усмішка - треба вдивитися в дзеркало і воно вам підкаже, що посмішка вам дуже йде;

 метелик - в цьому році вам пощастить, ви будете літати на крилах успіху в житті;

 квітка - у цьому році Ви станете ще красивіші і миліші;

 ягода - влітку ви добре відпочинете в лісі, набравши повний кошик ягід;

 тарілка - не засмучуйтесь, вам обов'язково посміхнеться щастя, якщо ви розіб'єте ненавмисно тарілку;

 географічна карта - цього літа вас чекає подорож до родичів

Вчитель. Любі наші жінки! Сьогодні ви почуєте ще багато  теплих  слів у свою адресу. А до нас  зі своїми привітаннями прибув іноземний гість з далекого зарубіжжя. Він  дуже хоче привітати усіх вас зі святом, адже це свято – свято Ніжності, Краси, Добра і Щастя!

Привітання іноземного посла.

 Посол. О, Санта березня, жінка!

 Перекладач. О, незрівнянна жінка, світло очей моїх!

 Посол. Емансипація зроблено з тебе трудяга!

Перекладач. Ти прекрасна як чайна троянда на Південному березі Криму!

Посол. Мову на плече: Кухара, стирара, робота бежара, дитятя нянчара, чоловіка встречара, коротше, доходяга!

Перекладач. Твої Руки як крила білосніжні райської пташки. Стан твій тонкий як гірська стежка!

Посол. О, Санта березня, жінка!

Перекладач. О, незрівнянна жінка, світло очей моїх!

Посол. Санта березня раз у році!

Перекладач. Цілий рік чоловік дарує тобі квіти та носить на руках!

Посол. Изумрудо, алмазів, рубіно, бомбино разбонники!

Перекладач. Твої діти слухняні, як янголята.

Посол. Дворецо, фонтана, служано, дві кімнати, ванна.

Перекладач. Будинок твій величезний, просторий, сповнений достатку.

Посол. Еники, беники, немає вареники, обідо карама картопля, делікато  вермішель.

Перекладач. Страви на твоєму столі прекрасні: фрукти, полуниця в шампанському.

Посол. Каріна, зерахів, автобусо, гудзики.

Перекладач. Шикарна машина чекає тебе біля будинку.

Посол. О, Санта березня, жінка!

Перекладач. О, незрівнянна жінка, світло очей моїх!

Посол. Секрето, фантастико, як умудряно красунею бути?

Перекладач. Як не бути прекрасної за життя такий!

Посол. Желанто!

Перекладач. Що побажати тобі?

Посол. Зарплато - выплато, сило- ограмадо, терпето чоловіка, щоб  помогато, здоров'я, удачі! Дякуємо за вниманто!

Перекладач. Без перекладу.

ПІСНЯ ,,КОЛИСКОВА “

Учень. Мама, як і сонечко

Лиш одна буває.

Пестить і голубить нас,

Розуму навчає.

Дівчина. Є чимало мам на світі,

Мами дорогі, мами світлі.

Та одна ж є наймиліша.

Хто така? Скажу вам я: “Це -

Рідна матінка моя.”

10. ГУМОРИНКИ ТА СМІШИНКИ З ЖИТТЯ НАШОГО КЛАСУ

сценка № 1

Іванов: У школі я найзразковіший хлопчик, бо мене завжди ставлять у приклад: "Не бігай, як Іванов, не говори, як Іванов, не роби, як Іванов!"

сценка № 2

Вчитель: Марченко, якщо я тобі дам кошеня, а потім ще двох кошенят, а потім ще трьох кошенят! Скільки у тебе їх буде?

Марченко: 8!

Вчитель: Слухай уважно! Спочатку кошеня, потім двох кошенят, потім трьох кошенят! Скільки?

Марченко: 8!

Вчитель: Давай по-іншому! Одна цукерка плюс дві цукерки, плюс три цукерки! Скільки?

Марченко: 6!

Учитель : Ну нарешті! А кошеня плюс два кошеня плюс три кошеня! Скільки?

Марченко: 8!

Вчитель:... Але чому?!!

Марченко: А у мене вже живуть два кошеняти!

сценка № 3

Розмовляють три вчителі.

Математик: Що за діти мені попалися! Пояснюю їм, що таке тангенс - не розуміють. Пояснюю вдруге. Не розуміють! Втретє я вже й сам зрозумів, а до них усе не доходить!

Історик: Тааак, проблема! Я у свого класу запитаю, хто взяв Бастилію - не зізнаються!

Вчитель праці: Та, нічого, вони ж діти! Пограють і віддадуть. А якщо поламають - я нову зроблю!

сценка № 4

Вовчику з математики задали домашнє завдання скласти задачу. Він просить маму перевірити.

Вовочка: Вася віджався 5 разів, а Діма віджався 7 разів.

Мама: А де ж питання?

Вовочка: Яке питання?

Мама: Ну, в задачі після умови має бути питання.

Вовочка, через хвилину роздумів: Вася віджався 5 разів. Точка. Діма віджався 7 разів. Крапка.

Мама: Так, а де ж питання?

Вовочка, роздратовано : Яке ще потрібне питання?

Мама: Питання, який має стояти в кінці завдання. Питання, відповідь на яке ти хотів би отримати.

Вовочка, через ще через хвилину роздумів: Придумав! Вася віджався 5 разів. Діма віджався 7 разів. І що?

сценка № 5

Світлана на уроці біології: Я вчора знайшла п'ять дохлих мух. Трьох самців і двох самок.

Учитель : Як же ти визначила їхню стать?

Світлана: Дуже просто! Три з них приклеїлися до пива, а дві до дзеркала!

- сценка № 6

Розмовляють два вчителі.

1-й вчитель : Працювати в школі стало просто неможливо! Учитель боїться директора. Директор боїться інспектора. Інспектор боїться міністерства. Міністр боїться батьків. Батьки бояться дітей...

2-й вчитель : Тааак... І тільки діти нікого не бояться!

сценка № 7

Вчитель піймав учня із запальничкою.

Вчитель: Я тебе відучу курити, Петренко!

Петренко: Семен Семенович, чесне слово, я не курю!

Вчитель: Тоді навіщо тобі запальничка?

Петренко: А я підпалюю петарди і кидаю їх у кабінет хімії.

Вчитель: А... Ну, тоді вибач.

11. СЦЕНКА “ПИРОГИ”.

(Виходять дівчатка у фартухах і косинках, місять тісто на сцені у світлиці)

1-а дівчинка.

Руки місяттісто, тісто,

У макітрі тісно, тісно.

2-а дівчинка.

Тісно надимається,

Це пиріг пишається.

1-а дівчинка.

Накладем варення з вишПиріжечки вийдуть пишні.

2-а дівчинка.

Почастуєм наших мам

Піднесем усім гостям.

(Фонограма. Діти розносять пироги і пригощають гостей свята).

 ПІСНЯ ,,Я БАЖАЮ ВАМ СОНЦЯ І МИРУ”

МАНДРІВКА У КРАЇНУ ДОБРОТИ ТА ВВІЧЛИВОСТІ.

Учитель: Діти, сьогодні на  вас чекає подорож до країни  Доброти і Ввічливості. Перш ніж вирушити у подорож, що ми повинні зробити? (вітатися)

Учень: «Доброго ранку» – мовлю за звичаєм.

Учениця: «Доброго ранку» – кожному зичу я.

Учень: «Доброго дня Вам!» -людям бажаю.

Учениця: «Вечором добрим!» – стрічних вітаю.

Учень: І посміхаються у відповідь люди,

Добрі слова ж бо для кожного любі!

Учениця: «Будь ласка», «Спасибі», «Будьте здорові»

Слова необхідні й корисні у мові.

Приємно їх чути у школі і вдома

Від мами, вчителя й просто знайомих.

Учень: Тож радьмо: частіше їх, друзі, вживайте,

Даруйте сміливіше радісний настрій.

І кожен свій день починайте зі слів:

«Добрий ранок», «Вітаю», «Здрастуйте».

—  Але всі чудові і приємні слова треба обов’язково промовляти з усмішкою!

Пісня «Усмішка»

Доброта: Дозвольте, будь-ласка, мені сказати «Добрий день!» — так просто і так приємно чути нам коли ровесники та дорослі бажають нам добра. Але буває прикро дуже, забувши учень етикет, «Привіт!», – з нальоту крикне, — «друже» і стрімголов біжить в буфет. І «до побачення», як зайве, сприймають учні теж  бува, або нічого на прощання, або «Ну я пішов, бувай!»

Ввічливість: А я сьогодні бачила як один восьмикласник вітав іншого вранці. Він наздогнав його біля дверей школи ,огрів по спині портфелем, піддав його шапку, що злетіла з голови, схопив хлопця за ніс і крикнув на вухо: «Привіт, дурисвіт!».

Доброта:Ну, знаєш, після такого привітання людина може занедужати!

Вчитель: Але наші учні, напевно знають, як підняти настрій із самого ранку.

Учень: Прокидайся!

Й тільки сонце встане -

Тихенько до віконця.

Ти підстав свою долоньку,

Під промінчик ніжний сонця.

Прибери мерщій в кімнаті,

Й чистим, вмитим за сніданком,

Привітайся до матусі:

— Рідна, з добрим ранком!

Потім радісним , привітним,

Поспішай до трав, до квітів.

А щоб день минув не марно –

З усіма поводься гарно!

Пісня Фунтика «Доброта»

Вчитель: Так людина приходить у світ для добра. Вона живе у людському суспільстві, а тому повинна нести у цей світ світло і чистоту своєї душі, бути відкритою у помислах, чесною у діях, милосердною і чуйною. Свідомо виконувати правила поведінки, бути ввічливою, мудрою, доброю і уважною і не лише до людей, а і до всього навколишнього світу, у якому нам випало щастя жити. Кожна людина приходить у світ і вже від першої хвилини свого буття знаходиться між людьми, де є багато правил, законів, а також заборон.

Ввічливість: Всі ми живемо між людьми.

Доброта: Є закони і правила певні у ньому – поважати їх маємо ми.

Вчитель: Щоб порядок був, добре усім нам жилося, мир і спокій та лад панував.

Людям довго трудитись над цим довелося - сам народ всі закони складав.

Перевірені часом: роками й віками довгий шлях ці порядки пройшли,

А тому поважати їх мусимо з вами, щоб достойними бути людьми.

Є в народу традиції різні й свята, є звертання – чарівні слова.

Норми є поведінки у будні і свято…

Ну, хіба я, скажіть, не права?

Доброта оголошує правила чесності

Правила чесності

1.Сказав-зроби.

2.Не впевнений-не обіцяй.

3.Помилився-визнай.

4.Забув-попроси пробачення.

5.Говори те, що думаєш.

6.Не можеш сказати правду-поясни чому.

7.Не видавай чужу таємницю.

Учениця: У світі брехні є багато,

Та тільки правда скрізь одна.

Брехня світ чорним робить дуже,

А правда-світла, як весна.

Учениця: І не шукай у других правди,

Як у тобі її нема.

Якщо ти людям брешеш завжди,

Без друзів будеш ти – сама.

Ввічливість оголошує правила ввічливості

Правила ввічливості

1.Будь ввічливим!

2.Будь завжди привітним!

3.Не примушуй за тебе хвилюватись.

4.Не будь примхливим.

Учень: «На іменинах»

В їжачка, в їжачка,

Іменини край струмка.

За столом сидять рівненько,

Зайчик, Білочка руденька,

І пухнастий Хом’ячок,

І рогатий Слимачок.

П’ють чайок, торт їдять,-

Не шумлять і не кричать.

Всі чемненько розмовляють,

Їжачка поздоровляють.

Бо в гостях, мої малята,

Їм не личить пустувати.

Учениця: «Некультурні хазяї»

У неділю із гостей хлопчики вертались.

А дружок у них питає: «Як вам гостювалось?»

- Та нічого, все як слід…Тільки бачиш, друже.

В тому домі хазяї, некультурні дуже

Некультурні хазяї, грубі, нехороші,

З нас при вході не зняли шапки і калоші.

Навіть з наших кожушин снігу не струсили.

Тому, так як увійшли і до столу сіли.

Вчитель: - Що ж, повчимо цих хлопців чемності.

Гра «Встав чарівне слово»

1.Розтопить серце всякого сердечне слово-Дякую.

2.Якщо ти їсти вже не в силах, то скажем мамі що?-Спасибі.

3.Зазеленіє старий пень, коли почує-Добрий день.

4.Коли згасає сонце і зоря лягає на плечі серед знайомих голосів ми чуєм – Добрий вечір.

5.Розстає навіть крига від слова теплого-Спасибі.

6.Щоб зустрітися знову в годину призначену, кажу щиро і завжди я всім – До побачення.

Правила дружби

1.Дружба-це правда і чесність кожного.

2.Поважай тих, з ким дружиш.

3.Що вимагаємо від друга-насамперед вимагаємо від себе.

Учениця: «Як поводяться друзі»

Купили зайчику морквинку -

Він дав сестричці половинку.

Капусти хтось подарував -

Він їв і друзів частував.

- Отак і треба -каже мама,-

І в діток водиться так само.

А хто жаліє щось для друга

Той називається жаднюга.

Учениця: вірш «Щирий їжачок»

Прийшла зима. Великим снігом,

Покрились зарослі дібров.

Маленький Зайчик бігав-бігав,

Ніде стеблинки не знайшов.

Присів, голодний і холодний,

А їжачок йому «Стривай!»

І яблучко дає червоне,

Що в нірку восени сховав.

- Спасибі! -  Зайченя сказало,

Їжаче ти, мій щирий друг.

Аж в небі сонце засміялось,

І засвітився в сріблі луг.

Знов зайчик весело стрибає,

А їжачок хай бачить сни.

Його вухастий пам’ятає,

Чекає друга до весни.

(Доброта зачитує правила свого королівства)

Правила доброти

1.Допомагати слабким, маленьким, хворим, старим і тим, хто потрапив у біду.

2.Прощати помилки іншим.

3.Не бути жадібним.

4.Не заздрити.

5.Жаліти інших.

Учень: «Людина починається з добра»

Людина починається з добра,

Із ласки і великої любові.

Із батьківської хати і двора,

З поваги, що звучить у кожнім слові.

Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити.

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

Учень: Не лінуйтесь робити добра.

Лише  зла не бажайте нікому,

Бо воно як велика гора,

Стане вам на шляхові земному.

І старайтесь робити добро -

День і ніч, і кожну хвилину,

Щоб серденько, як сонце світило,

Це хорошою робить людину!

Вчитель: Є слово, протилежне слову «сміх»!

Не від радості й утіх,

Від щастя,горя,болю,

Від образи і невдач…

Відгадали слово? (Плач)

Вчитель: От щоб цього ніхто не переживав, треба, щоб сміх повсюди лунав.

Вчитель: А тепер і висновки можна зробити.

Ввічливість двері в серця відчиняє -

Силу велику скрізь ввічливість має.

Лагідними нам треба бути з близькими,

А не поганими і не лихими.

Треба забути про гнів і про зло,

Щоб поруч з нами всім тепло було .

Заздрість погану закинь далеченько,

Щоб стало світлим і добрим серденько.

Вирви з душі ти гординю і лінь,

І як най далі від себе закинь.

Правила вивчи всі послідовно

Із усіма ти поводься тактовно.

Змалку навчися людей поважати

Слово хороше навчися казати.

Ти доторкнись до людини душею,

І усміхнись чарівно до неї.

Сонце відразу всміхнеться й розквітне

Як твоє серденько стане привітне.

Гарно учися  з людьми з людьми спілкуватись,

Але ніколи не смій зазнаватись.

Всі ми живемо в суспільстві людському

Треба нам добре поводитись в ньому.

Бо без людей хто з нас може прожити?

Треба з людьми уживатися вміти.

І зрозуміти давно всім пора:

Люди приходять у світ - для Добра.
Лунає пісня Наталії Май «Даруй добро».
Виставка творчих робіт учнів ,,Малюємо весну".

Вправа ,,Серцебиття"
Діти пишуть на листках - сердечках відповідь на запитання ,,Що таке добро?"
( червона частина серця) і ,,Що таке зло?" (блакитна частина).

Тиждень початкових класів

З 21 березня у нашій школі розпочався Тиждень початкових класів (див. дод. Презентації). Кожен день чарував своєю неповторністю, творчістю та винахідливістю, порушував одвічні проблеми  протистояння  добра і зла, чарував різноманітними подорожами у Королівства Весни та Кольорів.

„ Тарасова доля – то правда жива ”.

Класна година спілкування

 Мета: Ознайомити з життєписом великого сина українського народу Т.Г. Шевченка. Вчити дітей добирати необхідний матеріал з літератури. Працювати над розвитком їх активного мовлення – виробляти в учнів уміння зв’язно висловлювати свої думки. Розвивати їх акторські здібності в декламуванні віршів. Продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова. Виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет.

 Оформлення: Святково прибрана світлиця. Портрет Тараса Шевченка, рушники серветки. Фотовиставка про життя і творчість Кобзаря. Виставка його творів ілюстрації. Хлопчики і дівчата у вишитих сорочках і блузках.

-Шевченкове слово в віках не старіє...

 Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

Звучить пісня на слова Т.Шевченка “Думи мої”.

 (Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить її на столик біля портрета Т.Г. Шевченка. До неї підходить хлопчик).

 Хлопчик. Матусю, а правда що небо на залізних стовпах тримається?

 Мати. Так, синку, правда.

 (Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає “Колискову”)

 Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

 Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив.

 Хлопчик: Бачив, матусю, бачив... Марусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

 Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, ясно і світло це далеко видно.

 Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

 Мати. Старайся мій хлопчику. (Гладить його по голові).

 Щовесни, коли стануть сніги,

 І на рясті просяє веселка,

 Повні сил і живої снаги

 Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

 Андрій: Тарасе, наш Кобзарю, всюди

 Приходиш нині ти як свій

 Тебе вітають щиро люди

 На всій Україні моїй.

 Михайлик: Кобзарем його ми звемо,

 Так від роду і до роду

 Кожен вірш свій і поему

 Він причував народу.

 Марія: В похилій хаті, край села,

 Над ставом, чисти і прозорим,

 Життя Тарасику дала

 Кріпачка-мати, вбита горем.

Пісня “Садок вишневий коло хати”

Таня: Благословен той день і час,

 Коли прослалась килимами

 Земля, яку сходив Тарас

 Малими босими ногами.

 Земля, яку скропив Тарас

 Дрібними росами – сльозами.

“Мені тринадцятий минало” Сценка (початок)

 Оксанка. Чом же плачеш ти? Ох дурний Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй ти читаєш, найкраще за всіх Тарасику, адже кажуть найкраще від усіх співаєш, ще й кажуть малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?

 Тарас. Еге, є малярем.

 Оксана. І ти розмалюєш нашу хату?

 Тарас. Еге є. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні я не ледащо. Я буду таки малярем.

 Оксанка. Авжеж будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой бідні ягняточка, що чабан у них такий – вони ж питоньки хочуть!

Вірш “Мені тринадцятий минало”

 (Тарас –підліток порається коло хати. Приніс відро з водою, поставив коло типу. Поправив покривало на лаві, позамітав, поставив лавку, пензлі і присів. Виходить Яринка з клунком в руці. Сідає на лавку.)

 Яринка. Здоров, Тарасе! На хвильку забігла до тебе (розв’язую клунка). Ось твоя ситка, полатана вже.

 Тарас (бере свитку)

 О, як гарно полатана! Яринко, ти вже як дівка шиєш! Рідненька моя, хоч ти мене не забуваєш (тулиться до неї).

 Яринка. Давай, я тобі ще й сорочку виперу, зашию...

 Тарас. Не треба я сам.

 Яринка. Тарасику! А у тебе малюнки є? То покажи.

 Тарас. Добре, тільки тобі, сестричко (показує дощечку з малюком). Ось наша хата.

 Яринка. Дуже схожа.. Невже це ти сам намалював? А чому на дощечці?

 Тарас. Паперу не було. Дяк не дав... Ось розживусь, може на свитку, і на фарби, і на папір.

 Яринка. Коли ж це буде?
 Тарас. Колись буде…
(Всі вклоняються)

"НОВОРІЧНА ПРИГОДА "

Дійові особи: Снігурочка, Дід Мороз, Вітер, Зима, Сніжинки, Зайчик, Ведмідь, Вовк,Лисиця, Червона Шапочка, Гноми, Новий рік,учні.

1 учень

 Зима ступає на поріг,

Ось вже випав білий сніг,

 На вікнах сяють візерунки -

 Мороза сивого малюнки.

 В прикраси вбралась вся земля -

 І дерева, і поля.

 Попрацював тут чарівник,

 Бо скоро ж свято - Новий Рік!

 2 учень

 Приходить свято – Новий рік, радіє дітвора.

Приходить свято – новий рік, стрічать його пора.

 Мерщій до зали, діточки, погляньте, скільки світла!

Усіх стрічає, як завжди, ялиночка привітна                                                                                                                                         
 3 учень

 Нам свято веселе зима принесла.

Зелена ялинка в гості прийшла.

У нас ялиночка яка! Молода, хороша!

І її всю покриває  пороша!

4 учень

Вона зелена і пухнаста,

 Весела, радісна й срібляста,

 Ялинка вогниками грає,

 З Новим Роком всіх вітає.

 З лісу вона довго йшла,

 Подарунки всім несла.

 Їй раді пташки і звірята,

 Дорослі раді і малята.

5учень

 Не не впізнать ялинку в залі, не така росла в ліску.

Там вітри її гойдали, порошили у сніжку.

Та крізь гори і крізь ліс Дід Мороз її приніс.

В чудо-сукню нарядив, ще гірлянди запалив.

  6 учень

Ялиночко зеленая,

 Ялиночко моя!

 Яка ж бо ти гарнесенька,

 Яка ж бо ти мала!

 Тебе я навіть ручками

 Навколо обійму

 І з гілочки Снігуроньку

 Погратися візьму.

 Не гнівайся, ялиночко!

 Я тільки лиш на мить!

 Я хочу ту Снігуроньку

 Колядки научить

7 учень

Придивіться до ялинки: кожна гілочка в сніжинках,

І прикраси із срібла теж ялинка одягла.

Ялиночка – красуня в казковому вбранні,             

Для діточок засвічує ліхтарики – вогні.

Ліхтарики, ліхтарики,  горять мов зірочки

Чарівним цим ліхтарикам радіють малюки.

 8 учень

Обнімемо красунечку, сьогодні в нас вона цариця

Уклонимося ялиночці  і привітаєм, як годиться.

 Що, Царице, ти бажаєш, яких даруночків чекаєш?

Ми подаруєм тобі свято, веселий сміх і радості багато.

Дзвінко пісню заспіваймо, всіх зі  святом привітаймо!

Пісня «Свято на порозі»

Звучить музика вітру.

Вітер: - Вже біла, біла вся земля, мов диво кришталеве,

Я – вітер з Півночі – і вам привіз я Королеву!

Тож зустрічайте, це – вона хурделицями править

і кожен з нас у дні розваг зимовий день  прославить.

Вітер: - Здрастуй, гостя – зимова!

Вийди з нами на шлях, пісню Півночі нам заспівай у полях.

Є роздолля у нас – де завгодно гуляй, зводь мости на річках,

Килими розстеляй.

Зима: - Вітаю вас! Вітаю всіх- мене усі чекають!

І, хоч бояться морозів, все ж весело стрічають.

Ви чули казку, ніби я жорстока і презлюща.

Та це ж неправда скажу вам, душа моя співуча.

Співають в ній вітри, сніги, співають хуртовини.

Це колискова для землі, спочинок для людини

Щоб ви  повірили мені, я подарую казку усім-усім у залі цій

На добру, довгу згадку.

А ось мої подружки -  сніжинки,

Нумо, затанцюйте круг ялинки.

Танок сніжинок.

Сніжинка 1: - Взимку вкрили ми навкруг: ліс, дорогу, поле й луг!

А як сонце припече – ми струмочком потечемо.

А тепер мерщій до справи, залишаємо забави.

Дід Мороз дав нам наказ завітати в перший клас.

Сніжинка 2:  - Закружляли скрізь сніжинки, як метелики прудкі.

Прилетіли до ялинки, почепились на гілки.

Голі кущики прикрили, притрусили поріжок.

І доріжку побілили,  зовсім іншим став лісок.

Сніжинка 3:  - Поглянь, як навколо красиво, змінився і сад наш, і луг…

Летить і летить біле диво, все стало чарівним навкруг.

А сніг і легкий, і лапатий, чарує, летить і летить.

Не клич нас, матусю, до хати, бо ми відкриваємо світ.

Сніжинка 4:

 Ось і всіх ми привітали, гарний танок станцювали.

А тепер присядем нишком і відкриємо цю книжку.

В новорічну ніч, бува, такі трапляються дива:

Всі малюнки оживають, а герої розмовляють.

Чи знайомі вам вони? ви погляньте ось сюди.

Сніжинка 5:

 Ходила лісом казочка у білім кожушку,

І забіліла стежечка від білого сніжку.

Гілля заквітло інеєм і заіскрився лід,

Ходила казка в білому, лишала білий слід.

(Виходять зайчик,потім ведмідь)

Зайчик:- Якось чув я від сороки, від лісної білобоки,

Що Снігурку  в лісі вкрали, а от Дідові ще не сказали.

Дід бідненький ще не  зна,  що така у нас біда.

Але скоро має він прийти, треба швидко нам Снігуроньку знайти.

Гей, всі, хто в лісі мене чує, хай не дуже панікують.

Швидше всі збирайтеся, терпінням запасайтеся.

Ведмідь: - Чому так голосно кричиш? На пеньочку ще й стоїш?

Чи може, лісовий ти командир, а може, налякав тебе десь крокодил?

Зайчик: - Та ні,  ніхто мене не налякав, я просто звірів всіх  гукав. Снігурку Вовк з Лисицею забрали, тай думають, що свято нам зірвали.

(Виходять геть)

Лисиця: - Яке чудове свято в лісі буде! Його ніхто, звичайно, не забуде!

Снігурочка дарунки подарує, та новорічний бал організує.

Вовк: - Ось яка  ялиночка в хаті тут у нас, ми таку ялиночку бачим перший  раз!

Кульки блискотять, вогники горять, і красивий, і в’юнкий  ллється дощик золотий.

Лисиця: - Гілочки в ялиночки начебто тремтять, задумала ялиночка з нами танцювати.

(Стук у двері)

Вовк: - Мабуть, гості до нас прийшли, подарунки принесли.

Лисиця: -Хто там у двері стукає, Лисиця вас уважно слухає.

Ведмідь: -Добрий день, Лисице, наша лісова дівиця!

Знаєм ми, кого ховаєш, святкувати заважаєш!

Ти Снігурку нам віддай і до нас на свято завітай.

Вовк: -Ви про що оце говорите? Чом до хати не заходите?

Лисиця : -Про яку  таку Снігурку ви розповідаєте?

Зайчик: -Про онуку Діда Мороза, хіба її не знаєте?

Ведмідь: -Зараз Дід сюди приїде й заморозить вас обох.

Лисиця: -Ой-Ой. Ось Снігурка , забирайте!

Вовк: -Та нас з Лисицею не забувайте.(Стоять)

Снігурка: Спасибі, друзі, що звільнили мене. Швидше їдемо до дітей.

 -Добрий день, а ось і я -Снігурка Новорічна,

Королевою мене  зовуть і пташата , і звірята.

Всі мене у гості ждуть.

Через ріки, через гори входим з Дідом в кожній дім.

Подарунки новорічні ми даруємо усім.

Пісня «Лісове свято”

Лисиця: -Снігуронько , а де ж Дід Мороз?

Снігурка: -Чую, чую вже до нас іде, подарунки новорічні всім несе.

9  учень

 Ой, Дідусю наш хороший,

 Ти до нас прийди з морозом!

 Швидше стукай у вікно,

 В гості ждем тебе давно.

 Ми у коло стали,

 Разом погукали:

 -Гей, Морозе, йди в кімнату

 Новий рік стрічати!

Пісня «Через поле, через ліс”.

Дід Мороз: - Добрий день, усі малята, любі хлопчики, дівчата я зробив чималий крос, хто ж я, дітки?

Всі: - Дід Мороз!

Дід Мороз : - правильно мене назвали - Дід Мороз я - відгадали.

В мене довга борода, ззаду торба вигляда.

А в торбинці, а в торбинці новорічні гостинці.

Але щоб дарунок мати, загадку слід розгадати.

Зелену  сукню маю-ніколи не знімаю.

Один – єдиний раз на рік зірками прикрашаю.

Всі :– Ялинка.

Дід Мороз: - Молодці, відгадали!

Лисиця: -  Дідусю, cпробуй тепер нашу загадку відгадати.

-    Він так  морозить, так старається,

-      Що сам від холоду здригається

Дід Мороз: - Так це ж я, Дід Мороз! Буває як морозу напущу, той сам частенько замерзаю.

Лисиця: - Ні , Дідусю не правильно. Та це ж холодильник.

Пісня «Дід Мороз»

(Виходить Вовк.)

Вовк: - Ой , який же ж я голодний. Ой , який же ж я холодний. Лиха баба Завірюха поморозила всі  вуха, але чую щось смачненьке, Пахне пиріжком добреньким, і неначе хтось іде, мабуть, пиріжки несе. На Червону Шапочку тут я зачекаю. Я – Вовчок, сірий бочок, їсти полюбляю з’їм її пиріжки та ще з кошика млинці,  ну а потім тим дівчиськом закушу я залюбки.(Ховається.)

Танець Червоної  Шапочки.

Червона Шапочка: - А я дівчинка маленька, веселенька, сміливенька. До бабусі я крокую та за вовчиком пильную, в мене шапочка гарненька, чепурненька, червоненька. Я веселу вдачу маю і танцюю і співаю. Тра-ля-ля, тра-ля-ля.  Шапочка Червона  я. (Вовк краде корзинку, дівчинка його не наздоганяє і сумує.)

(Виходять Гноми)

Гном 1: - Що сталося, дівчинко, ти така сумна? Чому зимовим лісом блукаєш ти сама?

Червона Шапочка: - Ой, що це? Куди я потрапила? А ви хто будете?

Гном2: - Гномики, узимку господарюємо у лісі , із друзями гномами живем на узліссі.

Червона Шапочка: - А я Червона Шапочка, до бабусі поспішаю. Ой як холодно мені ,гномику, допоможи,  благаю.

Гном3 : - Чищу я доріжку Дідусю Морозу від заметів снігових, від бурульок крижаних. Допоможеш ти мені, допоможу й я тобі.

Червона шапочка : - Звичайно, допоможу.(підмітає). От і доріжка вже чиста.

 Гном 2:   Гномики – братці, станьмо в нагоді морозу та вітру на перешкоді. Зігріємо гостю жвавим таночком, ще й подаруємо  чарівний дзвіночок.

(Дарують дзвіночок)

Танець гномиків. (Сідають на місця)

Червона Шапочка:  - Куди гномики поділись, може, все мені наснилось? Знов лишилася сама, ой біда мені, біда. Дзвонить у дзвоник.

Лисиця: - Хто лисичку викликає, допомоги хто чекає. Червона  Шапочко, це ти? Твоє бажання я вже знаю, хочеш зараз відгадаю: ніжки зовсім замерзли  твої , я допоможу тобі у біді.

Червона Шапочка:  Дякую, тобі, Лисичко. Часом Вовчика  не  зустрічала,  коли лісом  мандрувала?

Лисичка:   Зустрічала, зустрічала, пиріжками  добрий Вовчик пригощав, ще й млинцями частував.

Червона Шапочка : Це ж мої були млинці, пиріжечки теж мої. До бабусі як піду,  чим стареньку пригощу?

Лисичка:  Я тобі допоможу, Мороза приведу. У Дідуся у торбинці різні-різні є  гостинці. Зірочки яскраві, подруги ласкаві, в небі ясно спалахніть, темряву вмить розженіть.

Танок зірочок.

Червона Шапочка:- Ми вірші розповідали, і співали й танцювали , ще й Мороза доганяли.

Але є у нас біда…

Дід Мороз:- То скажіть мені яка?

Червона Шапочка:- Лихий Вовк лісом ходив, та мене він там зустрів.

Підкрався тихенько, вкрав пиріжки смачненькі,

Що ж бабусі дарувати, як свято будемо стрічати?

Дід Мороз: - Не сумуй, маленька, є в Дідуся пиріжки смачненькі,Чи такі хотіла ти?

Червона Шапочка:-   Саме такі мої млинці і духмяні пиріжки. Щиро дякую тобі, до землі уклін низький.

Хоровод  (Після діти піднімаються на сцену)

Дід  Мороз: -  А зараз ми зустрінемо Рік Новий. Давайте візьмемось за руки і загадаємо одне бажання.(Всі хором). Хай буде мир  на всій планеті, хай буде мир  у кожнім серці.

Снігурочка: - Це дуже гарне побажання, і Новий Рік неодмінно зараз прийде.

10 учень

Новий Рік, Новий Рік іде землею

 В чистім полі без доріг, без доріг,

 Світять зорі понад нею,

 Розсіває срібний сніг.

Новий Рік, Новий Рік іде горами

 У червоних чобітках, чобітках.

 Сяють ясними вогнями

 Скрізь ялинки по хатах.

Новий Рік: -   Мене чекали ви, я знаю, вже вас люблю я й поважаю,

Шаную кожну вашу мить і постараюсь все зробить,

Щоб у достатку вам жилося всі 366 днів.

Щоб настрій був у вас хороший і навіть зуб ваш не болів.

Я – Рік Новий – віншую радість всім добрим людям на добро,

Щоб на землі, в родині кожній вам щастя кожен  день цвіло!(Посіває.)

На щастя, на здоров’я, на Новий рік.

Аби вам родило краще як вторік.

Жито, пшениця, всяка пашниця,

Коноплі по стелю, сорочка по землю, а льон по коліна.

Аби у вас, хрещених, голова не боліла. Будьте здорові! З Новим роком!

Снігурочка: - З новим Роком, добрі люди! Хай вам завжди добре буде!Хай вам сонце світить ясно, хай в городі родить ясно!

Дід Мороз: -  З Новим щастям, з Новим роком!

Що іде невпинним кроком, і несе добро людині – вас вітаєм щиро нині!

11 учень

Задрімає в хмарах сонце,

 Новорічна ніч настане,

 і в засніжене віконце

 тихо Дід Мороз загляне.

 Він розв’яже загадкаво

 Чарівну свою торбинку,

 Подаруночки чудові

 покладе нам під ялинку.

Дід Мороз:  - Так, так! За гарні  пісні, танці та вірші я приготував смачненькі подаруночки!

Пісня ,,З Новим роком!”

НОВОРІЧНИЙ  ПРИВІТ !!!

Дівчата 1 класу намалювали чудові стінгазети до Новорічного свята.

МОЛОДЦІ!!!

,,НОВОРІЧНА МАЙСТЕРНЯ”

ВІДКРИТА !!!

З 3 грудня у нашому класі діє ,,Новорічна майстерня”. Учні мають змогу створювати різні новорічні задуми-вироби та втілювати свої ідеї у вигляді сувенірів, іграшок, подарунків до свята Миколая, Нового року та Різдва. Діятиме майстерня до 18 грудня.

Дітям дуже подобається працювати з різними матеріалами та засобами, вигадувати нове, удосконалювати старе, вони мовби заново відкривають таємничу мить НОВОРІЧЧЯ!

Приєднуйтесь до нас!

НОВОРІЧНІ ВІНОЧКИ - ОБЕРЕГИ ,,ДОБРОБУТ"

ЧОБІТКИ - ,,МИКОЛАЙЧИКИ"

ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Святий Отче Миколаю,

Я Тебе благаю:

Принеси мені дарунків,

А я обіцяю обіцяю:

Рано й ввечері молитись,

Бути чемним вдома,

З дітками не битись.

Щонеділі і щосвята

До церкви ходити,

Своїх рідних тата й маму

Слухати й любити!

,,ЯЛИНКИ - ДИВИНКИ"

CКРИНЬКА ,,НОВОРІЧНА"

 ЛИСТІВКА ,,РІЗДВЯНИЙ АНГЕЛ"

СИМВОЛ РОКУ - МАВПОЧКА

СВЯТО ОСЕНІ

Сценка «Ходить гарбуз по городу»

(на новий лад)

Ведучий: По городу Гарбуз ходить, всіх із роду оглядає. Кого хвалить, кого учить, а кого і научає. І звернувся до ґаздині, молодесенької дині.

Гарбуз: Розкажи мені, красуне, як ти влітку працювала? Може, трохи лінувалась? Чи сумлінно дозрівала?

Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко, вічно ти підозри маєш, не сидиш на однім місці, по городу все гуляєш. Бачиш же, я постаралась, ніжним соком все набралась, налилася на всі боки, і важкі вже мої кроки.

Гарбуз: Ой, чудова ж господиня, моя ніжна, смачна Диня. А що скажуть Огірочки – мої любі сини й дочки?

Огірки: Не свари нас, любий татко. Гарно ми росли… спочатку, та якісь дощі махнули – заховатись ми забули. Коли сонечко світило, ми листочками не вкрились, на кілках – шнурках висіли, і, звичайно, перезріли.

Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію. Та надіятися смію, щоб в наступне знову літо все завчас буде прикрито. А що тут за каруселі, чому всі такі веселі?

Морква: Любий братику, послухай, і сестрицею пишайся, бо не просто я Морквиця – Гарбузовая сестриця. Я пробилась в депутати, скоро буду виступати і доб’юся для городу перегною аж підводу! О!

Гарбуз: Радий, радий я, сестрице, маєш розум, хоч дівиця. Пишна, гарна і в достатках, а тепер ще й депутатка. Ну, а як же Бурячок, мій шановний своячок?

Буряк: Що казати, я – у нормі, круглий, чистий, соком повний. Так же кольором налився, ніби в Африці родився. Буде борщ смачний, червоний, з бурячком такий чудовий.

Гарбуз: Добре, добре, зрозумів, що ти роду не підвів. А що скаже Бараболя? Як жилося їй у полі?

Картопля(2 дівчинки): Хоч проблем було багато, та не будем нарікати. Нас всі люблять, поважають, другим хлібом називають. Можем  бути у меню хоч по кілька раз на дню.

Гарбуз: Так, звичайно, правду кажеш, людям ти сердечно служиш. Хоч циганської натури, та високої культури. Задоволений я вами, бо багатий родичами. А Цибуля в нас чудова, правда, трохи гонорова. Але, якщо лад у вас, страва буде – вищий клас.

Цибуля: Не соромте мене, дядьку, бо покину зараз грядку.  Я серйозна у всіх справах і смачна у різних стравах.

Диня: Не сердись на дядька, люба, бо від нервів смаку згуба. Усі знають – рід наш славний, Гарбузовий рід преславний, тож тепер, Гарбузе – батьку, всім подякуй для порядку.

Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно і всім дякую сердечно! А також даю наказ: щоб любили люди нас і смачні вживали страви – не псували тої справи. Хай наш рід чудовий буде, на поживну користь людям.

Ведуча: А тепер послухайте пісню про  ці овочі.

УРОЧИСТА ЛІНІЙКА 1 ВЕРЕСНЯ

 

Слово першокласників.

1) Ой веселе свято в нас,

Я іду у перший клас!

В мене квіти у руках,

В мене ранець на плечах!

Небо чисте, голубе,

Гарно так навколо.

Осінь, як я ждав тебе,

Щоб іти до школи!

2) З дитсадком ми розпрощались.

 В нас канікули були.

 А сьогодні ми зібрались

 І у перший клас прийшли.

3) Дуже довго я збирався,

 Форму міряв сім разів.

 Одягався, роздягався,

 Гарним бути так хотів.

4)Я сьогодні йшла до школи,

Встала рано, як ніколи.

Швидше, мамо, швидше, тату!

Скільки ж можна вже чекати?

Я ж іду не в дитсадок.

А на перший свій урок!

Школа — це країна мрій,

 Радості дзвінкої.

 Тільки ти напитись вмій

 Знань води живої.

5)Хоч сьогодні перший раз

 Ми прийшли до школи,

 Але щиро любим вас

 Й все, що є довкола!

6)Це не вигадка, не казка,

Що віднині я - школярка.

Ось портфелик мій, будь ласка,

А в портфелику - Букварик.

А в портфелі акварелі,

Та ще й зошитів з десяток,

Та дві книжечки веселі

Про птахів і про звіряток.

Є там ручка і лінійка

Із кружальцями такими,

І щоденник (де ж подіться?)

Примостився разом з ними.

Ну а балів ще немає -

Бо почала  вчитись тільки,

Хоча братик вже питає

Про шкільні мої оцінки.

7)Ранок вже нас будить

Світло-голубий.

Школо рідна, люба,

Двері нам відкрий.

8)Ідемо дружно і сміливо,

Чекає школа, світлий клас!

Життя цікаве і прекрасне

Розпочинається у нас.

Ми — найменші школярі.

Годі бігати в дворі!

Будемо читать, писать,

Літери й слова складать!

9)Кличе дзвоник всіх у клас,

Приготуймо букварі.

Називатимуть всі нас

Школярики-школярі.

10)Вранці я прибіг бігцем до школи,

В ній я ще не був ніколи.

А зі мною мама й тато,

Бо і в них велике свято.

11) Не журіться, добре буде,

 Головне, що ми прийшли.

 Вчаться ж якось в школі люди.,,

 Подивись, як підросли...

От і ми тут підростемо.

 Рідна школо, нас стрічай!

 Вчитися сюди ідемо —

 Ширше двері відчиняй!

12) Полюбили школу ми,

Обіцяєм вчитись!

Бути гарними дітьми

Й з усіма здружитись!

13) Будьте всі до нас прихильні,

Бережіть, любіть без меж!

Виростемо всі ми сильні

Та сміливі, й мудрі теж!

Скликав у школу  нас дзвоник останній …

1.Шановні друзі!

 Ми знов зустрілись

 У пишнім нашім крузі

 На радісне свято – веселе, чудове-

 Ми всі закінчили початкову школу.

Ведучий 1. Доброго Вам дня, дорогі наші батьки, вчителі та шановні гості!

Ведучий 2. Ми починаємо Свято прощання з початковою школою.

В.1. Ось і настав цей день. На вулиці зеленіє розкішним, буйним цвітом весна. Сонце голубить нас своїм золотим промінням. Новий день обіцяє незнайоме життя.

В.2. Час змінює все, що оточує нас. Довгий шлях життя нелегкий та мінливий. Але всім нам,безумовно, світить яскравим багаттям наше дитинство.

 В.1. Дитинство - краща пора життя людини. Але все має свій початок та кінець. Сьогоднішний день провів межу між дитинством та юнацтвом.

 День сьогодні такий незвичайний,

 Сонце встало умите в росі,

 Скликав в школу нас дзвоник останній

 І зібрались на свято усі.

 Хай пісня тут лине!

 Хай сміх скрізь лунає,

 У кожного радісна усмішка сяє!

 Всі дружно й весело радійте за нас.

 Ми всі перейшли -

 У п'ятий клас!

Пісня ,,Ми пам’ятаєм“

 Слово вчителя.

 Роки, роки!

 Невпинні, невблаганні.

 Вони пливуть рікою в небуття.

 В безодні тихо тонуть і зникають...

 На жаль рокам немає вороття,

 Та пам'ять - джерело

 Життя й безсмертя,

 Вихоплює із глибини років те,

 Що було найкраще, наймиліше,

 Що не заблудиться в гущавині віків.

Дорогі діти, любі випускники, шановні батьки і гості. Я вітаю вас з сьогоднішнім веселим і сумним святом. Святом сподівань, надій і... спогадів.

   Найкращим, наймилішим для кожного з нас є спогади про дитинство. Дивлячись на дітей, кожний згадує себе.

   Діти - це краса. Діти - це віддзеркалення наших батьків. Діти - це прекрасні створіння з чистими душами, з невинними оченятами, які завжди чимось цікавляться.

 Дитинство непомітно проминає,

 І малюки так швидко виростають.

 Я ж хочу привітати тат і мам,

 Що наші учні вже пройшли початок.

 Старання батьківське з коханням матерів,

 Вклали ви в дітей своїх,

 Щоб в їхньому житті

 Були любов і статок.

Ми, вчителі - сівачі на освітянській ниві. І на нелегкому нашому шляху чимало прикрощів і каміння спотикання. Проте нива вчасно засівається і доглядається. І засіваємо цю ниву розумним, добрим, вічним.

Також, зігріваємо щедро, по - материнськи, щасливі дитячі душі. Засіваємо бажанням доброти, краси, справедливості.

 А врожай на цій ниві збирає Час і Життя.

 Життя - це таємнича книга.

 І скільки в ній незвіданих доріг...

 Ти озирнешся і помітиш,

 Як швидко пролетів за роком рік.

Початкова школа навчила вас добру, ввічливості, відкрила перед вами непізнані світи знань. Попереду вас чекає цілий океан різноманітних знань, які доведеться поступово здобувати вже з іншими учителями.

 Тому, бажаю вам добра і радості,

 Миру і затишку.

 Здоров я і сили,

 І кожен день, що йде новий,

 Хай тільки щастя вам приносить!

 Школа - школа. Вулик гомінливий.

 Дружній і веселий рідний дім.

 Кожний з нас отут щасливий,

 Бо живе, вчиться і творить в нім.

 Школа - наш дім, що зітканий з проміння,

 З любові, радості та веселкових мрій,

 Що зігріває цілі покоління.

 Це - храм добра, утвердження надій.

 Здіймаються, як жайворонки, в вирій,

 Дитячі чисті голоси дзвінкі;

 До школи ! Всі до школи, серцю милій,

 Де мова, наче матері пісні.

  Співучий дзвоник кличе на уроки,

 І вчителі поможуть зрозуміть,

 Як на світі нам знайти свої дороги,

 Як рідну Україну нам любить.

 Школа - школа!

 Вулик ти дитячий.

 Ну а, діти, як бджолиний рій,

 Вчаться тут і йдуть сюди терпляче,

 І беруть початок з нього свій.

 Бо всім відомо,що без школи,

 без знань, що мусиш там набуть,

 Не станеш у житті ніколи

 Тим, ким з дитинства мрієш буть.

 Дружній доме, рідная світлице,

 незбагнене чудо на землі.

 Це дитинства й юності столиця,

 Гавань, від якої кораблі,

 Йдуть у море,у житейські будні,

 А воно приваблює, шумить.

 І, здолавши кілометри трудні,

 Повертаються, щоб серцем відпочить.

 Дитинство не міняється у школі,

 Єдина зміна - це звичайно ми.

 А ми міняємось: хто швидко, хто поволі,

 І вже стаєм дорослими людьми.

 І знову дзвоник весело лунає,

 І знову галас, пустощі і крик.

 Ідуть уроки... Тут ідуть уроки...

 І так щодня... І так із року в рік.

Пісня ,,Школа початкова”

 Давно в народі так ведеться.

 І знають всі: навчання - світ.

 Учись і не лінись учитись -

 Це ж мудрих давній заповіт.

 Письменник, лікар чи геолог,

 Учитель, слюсар чи кресляр -

 Всі називають головною

 Одну професію - школяр.

 Найсвітліша дорога у світі

 Це дорога до знань, до школи.

  І хоч вчитись нелегко буває,

  Та наука завжди хороша.

 Кожна людина у світі знає,

 Що знання --- то найлегша ноша.

  Вчитель веде нас за руки

 Стежиною, що йде від Букваря!

 Щоб незгасимо сяйвом науки

 В житті нас завжди кликала зоря.

 Вчителю!

 Багато в тебе учнів,

 Кожен з них - кровиночка твоя.

 Мамо духовна, ви ночі не спали,

 Помилки наші уночі виправляли

 Ви нас, мов квіти, в саду, доглядали.

 Долі великої й щастя бажали.

Ми не забудем порад ваших щирих

 Знання, що дали, у життя понесем.

 Любов вашу ніжну, ласкаву і щиру,

 У серці своїм до кінця збережем.

 Учитель, як дбайливий садівник,

 Що прихиляється до гілки,

 Перекладає мудрість книг

 У ці малі, смішні голівки.

 Та ще й настроює серця

 На щирість, вроду яснооку.

 Та все життя аж до кінця

 Продовження його уроку.

 І в серцях дитячих учительське слово

 Барвінково буде вік цвісти.

 Наче пісня мами колискова

 Ваші плідні зерна доброти.

 Нема важливішої роботи, ніж учительська,

 Нема виснажливішої роботи від учительської,

 Де нерви паляться, мов хмиз, сухий,

 Де серце рветься в клекоті і чаді.

 Але нема щасливішої долі,

 Коли людина з твоїх рук, УЧИТЕЛЮ,

 Іде у світ - на краплю світ людніє.

Пісня ,,Наші вчителі”

 Ми перегорнемо листки

 Життя шкільного враз,

 Вже зараз ми випускники,

 Але колись ішли до школи

 В перший клас.

 Не забути ніколи, як мене за руку

 В вересні у школу мама привела.

 Вчителька зустріла і у світ науки

 З трепетом у серці ніжно повела.

 Нас привели до вас за руку мами,

 Непрошену сльозу змахнувши з вій.

 І ви всміхнулись лагідно, весняно,

 І повели нас у веселковість мрій!

 Маленькі неслухняні наші руки

 Навчили ви виводити слова,

 А скільки було радості і муки,

 Як ми буквар читали по складах.

 У першім класі, той малий буквар,

 Як таємницю, ви його розкрили,

 Ви певно, мали чарівний дар,

 Бо нас читать навчили.

 Перша вчителько, добра, терпляча,

 Ви, як мама, були нам , малим,

 Ваша посмішка щира, гаряча

 Зігрівала серця нам усім.

 Пісня ,,Вчителько моя ‘’

 Перша книжка, перший зошит.

 Наш великий перший клас,

 Разом вчились ми писати

 І слова невідомі читати.

 Ох, було мороки з нами

 Вчительці багато,

 Як по сто слів за хвилину

 Вчились ми читати.

 Англійську мову ми вивчали,

 Не розуміючи слова.

 Але ми вчили, вчили, вчили,

 Що аж боліла голова.

 Тепер ми можемо сказати,

 Що вже готові за кордон,

 Та тільки б долари дістати!

 І сувора й солов'їна

 Математики країна.

 Праця тут іде завзято,

 Вмій лиш спритно працювати.

 Вмій ділити, віднімати,

 Множить й швидко додавати.

 Вмій кмітливо все збагнути,

 Першим в відповіді бути.

 Кажуть тато мій і мама:

 «Яка важка шкільна програма.

 То ж не думай про забави!»

 Ось які у мене справи.

 Я задумався поважно:

 Добре вчитись - дуже важно,

 Але що це за робота,

 Як гуляти є охота.

Найтяжче нам було навчитись писати!

 Палички, овали, гачечки.

 Потім ми вчились їх єднати,

 Щоб букви були.

 Оце так робота!

Сценка « Дівчинка з зошитом ».

Допоможіть мені, палички,

 Палички - виручалочки!

 Станьте гарно всі в рядок

 У мій перший зошиток.

За рядок не вилізайте!

 Стійте прямо, не схиляйтесь!

 Чому мене не слухаєтесь,

 Чому погано так вчитесь?

Що ж ви стали як попало?

 Мені знов за вас попало.

 І не знає мій учитель,

 І не знає навіть мама,

 Як вас тяжко научити,

 Щоб ви всі стояли прямо.

 Такі муки ми терпіли

 Доки букв писать не вміли

 А тепер пройшли роки -

 Все запишем залюбки.

 Ми всі засвоїли чудово

 Прикметник, суфікс, дієслово.

 Диктантів купу написали

 Освіченими стали.

 Чотири роки ми разом йшли,

 Хвилювання й радість поділяли,

 Разом навчались і росли,

 Дні народження всі дружно відзначали.

 Ой, нема де правди діти,

 Було всяке серед нас:

 Той у школі звик шуміти,

 Той урок не хоче вчити,

 Той запізнюється в клас.

Пісня ,,Вчать у школі”

 Усе було за чотири роки у школі:

 Підказки, жарти, спогади сумні...

 Все вдаль спливло - сьогодні в дружнім колі

 Згадаймо ті щасливі незабутні дні.

Ведучий1. А зараз всіх запрошуємо на велику перерву.

Ведучий 2. Про наші перші кроки

 І круті стежинки

 Нагадають наші перші вірші.

Смішинки і сценки

1. Сашко накинувся на Гната,

 Як тільки кінчився диктант:

 - Ти не писав сьогодні - дряпав!

 Його ж ніхто не прочита!

Гнатко на те всміхнувся кисло:

 - Атож, ніхто. Я навіть сам.

 Це я зробив отак навмисне,

 Щоб ти сьогодні не списав!

2. Татусю, допоможи мені задачу розв'язати.

 - А ти вже над нею думав?

 - Так.

 - І що ж придумав?

 - Що краще спитати в тебе.

3. - Дай мені твоєю ручкою пописати!

 - А хіба твоя зіпсувалася?

 - Та ні... Вона робить багато помилок.

4. Учить мати свою доню:

 - Пам'ятай, Ларисо,

 Скромність дуже прикрашає,

 Це прекрасна риса.

 - То чого ж тоді ви мамо сердитесь на тата,

 Що у нього дуже скромна заробітна плата.

 Ми до батьків сказати хочем слово,

 Сповнене ніжності і любові.

Доки батько живий,

Доки мати жива,

Поспішаймо сказати найніжніші слова.

 Рідна мамо - живи!

 Рідний тату --- живи!

 Найдорожчі у світі - це ви!

 Тільки ви!

 Бо без батьків чого ми в світі варті?

 Без маминої ласки і тепла,

 Без батьківської строгості і жарту,

 Без нашого родинного житла.

Вони всіх нас, як пташенят зростили,

 Давали раду дітям, як могли,

 І в наших душах сонце засвітили,

 І крила для польоту нам дали.

І небо, і зірки для нас відкрили,

 Красу і силу дітям віддали.

 І що могли - для нас усе зробили,

 Спасибі вам, дорогі батьки.

Ми часто пригадуєм знов

 Дитинства сполохану казку

 Спасибі вам, тато і мамо, за ніжну любов,

 За вашу незміряну ласку.

 А літа вже летять,

 Скронь торкаються крилами сивими.

 Теплих весен дощі обливають за нами жалі,

 А для нас, для дітей, ви лишаєтесь

 Вічно красивими -

 Наші друзі завжди,

Разом: Дорогі, найрідніші батьки.

Пісня ,,Батьки мої” (І. Федишин)

Ведучий. Слово надається голові батьківського комітету.

 Ми будемо учитись на відмінно,

 І з поведінкою буде усе гаразд.

 Та ви прийміть нас із любов"ю тільки

 І заведіть нас в старший --- п'ятий клас.

Ну от і все, ця зустріч, як урок,

 Пройшла так швидко,

 Пам'ять відновилась,

 І як в дитинстві продзвенів дзвінок,

 Як добре що ми всі зустрілись.

 Ніколи повік не забудем

 Початкової школи уроки.

 Клас перший і другий , і третій -

 Це в світ пізнання наші кроки.

 Чотири роки спливли за водою

 І виросли ми із тобою,

 Так швидко минув цей час.

 Вже п'ятий чекає нас клас!

 Нові вчителі і предмети,

 Все ніби незвичне й цікаве,

 Ми будем знання здобувати

 Із іншими вчителями.

 Закінчується наше свято

 Нам допомагали його готувати

 І вчителька перша,

 І наші вчителі музики й  хореографії,

 Бібліотекарі.

 Добрим словом згадаємо в цей час

 Тих, хто завжди піклувався про нас.

 Спасибі батькам і вчителям,

 Спасибі письменникам і друкарям,

 Спасибі дирекції школи.

 Початкова школо, прощавай!

 Ми всі у ній здружилися

 І через це в цей час

 Трохи сумує наш клас.

 Адже з дитинством прощатись пора

 Знову до школи прийде дітвора,

 Нам всім на зміну,

 Щоб провести тут годину щасливу.

 Школа наша початкова

 прощавай і будь здорова.

 Нових діточок стрічай,

 Та про нас не забувай!

Пісня ,,Україна-це ти!“

ТИЖДЕНЬ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

З 17.11. по 21. 11. в школі пройшов Тиждень початкових класів під  девізом  "Кожний день у нас цікавий, веселий, плідний і яскравий".

 У понеділок учням оголошено  План тижня та проведено вікторину
"Ми діти твої, Україно" з використанням ІКТ. 

 У вівторок 2 клас (класний  керівник Шагур К.О.) запросив у гості до країни Казколяндії. Школярі запросили Казку та героїв казок
" Коза-дереза" та "Колобок".

У середу учні 3 класу підготували свято " Наша мова калинова"( класний керівник Окловдій К.В.)

 У  четвер день пройшов під девізом " Здоровим бути модно".
Учні 4 класу інсценізували  "Суд над цигаркою"
(класний керівник Голінка В.І.). 
День закінчився запитаннями і завданнями з основ здоров'я.

У п'ятницю учні 1 класу презентували  свято "Подружися з книгою".
(класний керівник Годованець Н.М.) 

Ми - найкращі!

НОВОРІЧНЕ СВЯТО

С Н І Г У Р К А  І  В О Г О Н Ь

Вогонь (виходить): У крижаній великий хатці

На засніженім узліссі, там Снігуронька живе,

Таємниця в неї  є!

Таємницю я хочу дізнаться, треба тут мені сховаться .

(Від будиночку виходить Снігуронька, співає і танцює під музику.)

Снігуронька: Ось і знову завітала зима, снігів купи намела,

На галявині будиночок мій виріс знову сам собою.

Лиш печі в будиночку немає - від тепла  я помираю .

Вогонь (злісно): От тепер я таємницю знаю -

Від вогню Снігурка тане! (ховається)

Снігуронька: Багато в мене друзів,

Покличу я їх швидше! Зайці, білки і лисиці,

Прибігайте веселиться!

(Під музику вбігають звірі і танцюють.)

Вогонь (злісно): Я радіти не люблю,

Вмить всіх жаром розжену!

(Махає на звірів плащем і відразу ховається.)

Заєць 1: Ой, як боляче!

Заєць 2: Допоможіть!

Лисиця: Мій пухнастий хвіст рятуйте!

Білка 1: Хто танцювати нам завадив?

Білка 2: Хто зараз нас лякав?

Заєць 2: Я не бачив нікого!

Лисиця: Не бачила нічого!

Снігуронька: Щось тут, друзі, не так!

Хтось хоче перешкодити свято весело зустріти!

Лисиця: Треба нам покликати сніжинок,

Легких білесеньких пушинок.

Білка 2: Їх всюди носить вітер.

Білка 1: Може хто з них і зустрів незнайомця на шляху.

Заєць 1: Ну, Снігуронька, клич!

Снігуронька: Гей, подружки-сніжинки,

Швидше сюди летіть, нам радою допоможіть.

(Сніжинки  танцюють.)

Сніжинки (хором): Ми на поклик прилетіли, що ж ви дізнатися хотіли?

Лисиця: Хтось хоче завадити

Свято нам з дітьми зустрічати.

Дорогою до нас сюди не бачили чужинця?

Сніжинка 1: По дорогах ми літали,

Сніжинка 2: Та нікого не зустрічали,

Сніжинки (хором) : Адже холодна Зима усі дороги замела!

Сніжинка 1: Покличте в гості Хуртовину,

Сніжинка 2: Нашу стару подругу.

Сніжинка 1: Можливо, вона що знає,

Сніжинки (хором): Таємницю розгадає!

Снігуронька: Хуртовино! Прилітай!

Що трапилося, розгадай!

(Під музику влітає Хуртовина й танцює.)

Хуртовина: Ви навіщо в лісі кричали?

Білка 1: Ми тебе на допомогу кликали!

Заєць 2: Хтось хоче перешкодити свято нам з дітьми зустріти!

Хуртовина: Я летіла над полями, перелісками, лужками.

Немає ніде нічиїх слідів! Видно, вам все здалося!

Вогонь (радісно): Хуртовина теж не знає,

Хто біду їм посилає.

Хуртовина: Сміливо збирайтеся в гості!

Вогонь (злісно): Я зараз лусну від злості!

(Звірі під музику виносять з-під ялинки подарунки).

Білка 1: Ми подарунки малятам спішимо дарувати.

Білка 2: От горіхи. (показує)

Заєць 2: От морквина. (показує)

Заєць 1: Всі укладаємо спритно.

Лисиця: під снігом Мишу я спіймала!

Снігуронька: Що ти, лисонько,  сказала?

Ні, ні, ні! Мишей не треба!

Лисиця: Шкода! Я думала, всі раді будуть моєму подарунку.

Вогонь (злісно): Ой, ну все! Зараз всім спекотно буде.

(Вогонь скидає чорне покривало і починає під музику махати на Снігуроньку червоним плащем, звірі розбігаються.)

Снігуронька: Я боюсь вогню, боюсь!Я розтану, розтоплюсь!

Білка 2: Ми Снігуроньку  захистимо,і образить не дамо!

Білка 1: Гей, сніжиночки, летіть і вогонь вмить загасіть.

Сніжинки (хором): Нам не впоратись з вогнем, ми розтанем, ми помрем.

Вогонь: Вам мене не загасити!

Я Снігурку розтоплю, в  воду швидко оберну.

Вам на свято не потрапити!

(До Вогню підкрадається ззаду Хуртовина з білим покривалом, Білка, Заєць і Лисиця зі снігом.)

Вогонь (обертаючись): Що це тут за напасть?

(Хуртовина накидає біле покривало на Вогонь і дме, крутиться навколо, звірі кидають у нього сніг.)

Вогонь: Що зі мною відбувається? Гасну я  і дим виходить! (тікає)

Хуртовина: Вогонь ми дружно перемогли, Снігуроньку звільнили!

Снігуронька: Спасибі, друзі милі!

Зі мною поспішайте, на свято завітайте,

Ялинку звеселяйте!

Дідусь Мороз на нас чекає!

Гей! Дідусь Мороз, ти де?

Дід Мороз (з-за дверей): Снігуронько, я поспішаю до тебе!

(Дід Мороз співає пісню і виходить до зали, звертається до персонажів казки.)

Дід Мороз: На ялинку до діток нам пора,

чекають з нетерпінням всі нас! Поспішаймо.

Звірі (хором): А як туди потрапити?

Дід Мороз:!Зараз я паличкою я змахну, все порине в темряву.

(Дід Мороз махає чарівною паличкою, в залі гасне і знову запалюється світло).

Дід Мороз: Ми тепер в просторій залі!

Що, малята, нас чекали?

Тож  давайте веселиться, навколо ялинки крутиться!

(Всі діти беруться за руки й ведуть хоровод навколо ялинки.)

ЧУДОТВОРЦЮ МИКОЛАЮ, МИ ТЕБЕ ЧЕКАЄМ!

Серед свят на честь святих на особливу увагу заслуговує вшанування св. Миколая – опікуна воїнів, подорожуючих, студентів, моряків та лучників. У світі святий Миколай відомий під різними іменами: Міклаш, Йолопукі, Сейнт Ніколаус, Санта Клаус , Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас. В Україні цей святий вважається покровителем та заступником дітей.

За традицією, у ніч з 18 на 19 грудня діти очікують на подарунки від св. Миколая, які вони зранку знаходять під подушками, нечемні ж отримують різки.

  Напередодні свята ми підготували ранок  "Чудотворцю Миколаю, ми тебе чекаєм!". Діти читали вірші, співали пісень про Миколая, виконали танець і розіграли сценку з участю казкових персонажів.  Виступ сподобався всім присутнім. Від імені гостей виступила Супрун О.М. і подякувала всім за чудове свято.

"АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ"

Ведуча: 3 давніх-давен славилася Україна таким звичаєм, як ворожіння у ніч на Андрія. Ця давня традиція - прекрасний витвір людської фантазії, призабутий сьогодні. Ми хочемо повернути йому життя. Нехай оживе одне із сторінок молодості наших матерів і бабусь.

Сцена І

(Сільська хата, в хаті Галя).

Галя. Як довго я чекала цього вечора. Дівчата обіцяли зайти за мною, коли мама не пустять. А я сьогодні вже такою хорошою була: і курей на­годувала, і їсти наварила, ще й у хаті прибралась.

(Заходить Мати).

Мати. Галю! А куди це ти вирядилася, чи не сватів зустрічаєш?

Галя. З вами дочекаєшся сватів, коли ви навіть на вулицю не пускаєте. Матінко-голубонько, ну пустіть мене до дівчат. Вони ж сьогодні будуть га­дати, калиту гуляти. Я ж цілий рік чекала цього дня. Ви ж обіцялись, мамо!

Мати. Ну, та я що? Я ніби й пустила б, та бать­ко наш...

Галя (перебиваючи). Ну хіба ж він не найбіль­ше мене любить?! То ви пускаєте, мамо?

Мати. Хіба ж я не була молодою?!

(Заходить батько).

Батько. Стара! Злий-но мені на руки. Ото худо­ба, мало хліва не рознесла, ледве встиг впоратися з нею. А чого це наша Галя на­че писанка вирядилась? (наче з скрині вилізла).

Галя (улесливо). Таточку, а ви знаєте, який день сьогодні?

Батько. А чому ж не знаю - хороший! Правда, змерз я трохи.

Галя. От ви змерзли, а я ще й на вулиці не була. Я і в хаті прибиралася, і їсти наварила, і чоботи ваші...

Батько. І куди це ти, облесни­це, хилиш? Мене старого не про­ведеш. Кажи вже, що там на­думала.

Галя. Таточку, пустіть Андрія справляти. Калиту гуляти!

Батько. Тож ти ще мала.

Галя. Як до роботи - то не ма­ла, а як погуляти - то мала!

Голоси дівчат (за дверима). Галю! Галю! Ми за тобою!

(Галя сіпнулась було до дверей).

Батько. Як на вулицю, то шметка, як віник.

(Галя зупинилась).

Галя. Мамо! Тату! Пустіть на вулицю!

Мати. Старий! А може, нехай?

Батько. Нехай! Нехай! То й нехай!

А ти, стара, вечеряти давай!

(Галя цілує батьків та вибігає на вулицю).

Сцена ІІ

Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли  це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой – ой - йой! Куди все поділося?

(чути сміх …Господиня схоплюється. Заходять дівчата)

1 дівчина : Добрий вечір вашій хаті,

Уклін  господині,

Чи веселі вечорниці в нашій Україні.

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.

2 дівчина : Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі.

3 дівчина: Будем з вами добрі, щирі,

То і  будем  жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе

Матір світу – Мати Божа.

Господиня: Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

Просимо, просимо.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Зваримо вареників

Біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості,

Хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

(Дівчата співають пісню )

Господиня: Дівчата, а що це у вас в руках?

4 Дівчина : Та це ж вишневі гілочки. Ми поставимо їх у воду, і якщо гілка зацвіте до Різдва чи Маланки – то це добра ознака, бо й дівоча доля цвіте, а якщо ні – кепські справи (ставлять гілочки у вазу).

 Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?

Дівчата: Хочемо!

Господиня: Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по- вашому. То може

і я помолодію біля вас.

Господиня: Ну що, дівчата, де наша миска, наберемо водиці святої, дістанемо з комірчини свічки.

(Дівчата наливають воду в миску, запалюють свічки).

5 Дівчина : Хто перший свого нареченого буде роздивлятися?

6 Дівчина : Я зараз!

7 Дівчина : Якого хочеш побачити білявого чи чорнявого?

Всі дівчата (ходять по колу приказуючи) :

Андрію, Андрію!

Андрію, Андрію!

На тебе маємо надію,

Долю хочемо знати,

Просимо допомагати.

Прийди до нас у цей вечірній час,

У цю годину –

Та обдаруй кожну дівчину.

6 Дівчина:  (дивиться у миску і бачить коханого) : Бачу, бачу, який красень!

(Все повторюється коли дивляться всі дівчата)

7 Дівчина : Бачу, бачу, он вже обіймається! (Всі сміються)

Господиня: Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до

порога. Чий перший на поріг стани та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата,спробуйте і

перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, перша, і так чобіток за чобітком. Потім перший знову

переставляє вперед і так аж до порога.

( Дівчата, сміючись, міряють чоботи підлогу)

2 хлопець: А чого ж то нас ніхто не кличе? Зірка перша вже зійшла!

5 дівчина: Ходіть, ходіть ворожити будемо.

(Хлопці заходять )

3 хлопець: Добрий вечір, добрим людям!

Господиня: А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

4 хлопець: Добрий вечір вам, а то дівчата слова не дадуть сказати.

6 дівчина: А тепер найголосистішому  співаку дамо смоктунця, щоб бульки не пускав і ще голосніше співав.

5 хлопець: А давайте, хлопці, гуморески розкажемо, тільки не перебивати.

6 хлопець:

 Ясновидиця

Раз Хома зустрів циганку, ткнув у руку п'ятака і сказав: —Якщо ти справді Ясновидяща така, розтлумач мені, будь ласка, що цей сон мій означа: уночі мені приснилось, що купив я «Москвича». Подивилася циганка пильним оком на Хому, на костюм його благенький і отвітила йому: — Означає сон твій віщий, що при скромній зарплатні ти придбать собі машину можеш тільки уві сні.

 7 хлопець: Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чого з’їсти?

(пісня «Наші хлопці вареників хочуть»)

Господиня: Милі гості, просим сісти,

1 дівчина: Вареники будем їсти.

 Господиня: Дівчата, почастуйте хлопців.

(Їдять)

7 дівчина: Андрій народився!

 4 дівчина:

 (Бере пиріг і підходить до хлопця)

 З’їж ,  Андрійку, пиріжок,

Він дуже смачненький,

А у нього всередині

Сирочок  дрібненький.

5 хлопець: (кусає пиріг і кривиться)

Чи ти,  дівча, з роду-віку

Пирогів не їла,

Що ти свої пироги

Клоччям начинила?

Нехай тебе лихий знає

З цими пирогами,

Ти би краще розкидала їх помежи псами.

4 дівчина: Чи я не хазяйка, чи на господиня,

Сім днів в хаті не мела, печі не топила.

Сватай мене, хлопче, премудрую швачку.

Рушник на кілочку, сміттячко в куточку.

Туди – хить, сюди – хить ,за сміттячко вісім кіп.

А дев’ята кіпка, щоб вимела тітка.

Ідуть люди з міста та й з мене сміються,

Що на моїх подушках ворони несуться!

Не смійтеся, люди, якось воно буде,

Обскубаю вороння, ще й перина буде.

 8 дівчина: А давайте заспіваємо.

(Пісня «Із сиром пироги»)

 (Дівчата вибігають)

4 хлопець: Ви б нам тітко розказали, звідки пішов отой звичай - гадати на Андрія.

Господиня: Розкажу, як від старих людей чула.

Андрій - один з апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозванним, бо саме його та його брата Симона - Петра Ісус зробив своїми першими учнями. Обидва були рибалками, обидва без вагань прийняли вчення Христа і були наділені властивостями зцілителів. В апостолів вірили , бачили їхні надзвичайні вміння зцілювати хворих, калік, незрячі, кволі, кволі після зустрічі з ними ставали здоровими. З роками народ звертатися до Андрія - Первозванного ,як до свого зцілителя. Люди вірили, що саме в ніч народження апостола можуть збутися ті бажання, які омріяв кожен. Особливо дівчата. І ще старі люди кажуть, що все загадане збудеться тільки тоді, коли в нього віриш. Без віри гадання не буде мати ніякої сили. От так мої любі.

Ведуча: 13 грудня-одне з трьох важливих свят передріздвяного посту. Перше – Введення  Марії у храм (4грудня), друге - Андрія Первозванного ( 13 грудня) і третє - Миколи Чудотворця (19 грудня ) Ці свята ніби регулюють поведінку людини і певною мірою мають дидактичне значення: Саме від Введення починається піст. У цей час молодь навчають різних ремесел, співаючи чи ведучи розмови. Розповідають казки та легенди повчального характеру. В них засуджуються брехня, розпуста.

(Входить господиня)

Господиня: А зараз ворожба для хлопців. Оце вам тарілка, двічата кидають туди свої перстні.
Наливайте воду і губами дістаньте перстень, чий дістанете, та й парою буде.
Поки вони будуть бавитися, ви дівчата ідіть і принесіть дров.

(Дівчата приносять).

А тепер порахуйте кожна по скільки принесли? Через стільки років і заміж підете. (Сміх).

1 дівчина: Я принесла ось це зілля. Бабця казала, що вони  колись сплітали з нього віночок і підкидали в гурті дівчат вгору. На кого віночок впаде, той заміж перший піде.

2 дівчина: Поки плестимуть віночок, давайте підготуємо стіл до ворожіння.

(Обкладають стіл волочком, з одного боку рушника ставлять різні предмети. Кожна дівчина загадує на предметі імена хлопців, кожна своїх. Пускають перстень, до якого предмета перстень покотиться, так буде називатися її суджений).

(Дівчата по черзі пускають колечко. Сміються і підштовхують одна другу).

1 дівчина: Вінок готовий! Ану, всі до гурту!

(Підкидають вінок  догори )

Господиня: А ми, дівчата, ворожили ще ось як: натягували стрічку. Кожна дівчина

прив'язувала до неї свою нитку. Чия нитка швидше згорить, то та дівчина першою заміж вийде.

 2  дівчина: А давайте й ми так поворожимо!

(Ворожать)

3 дівчина: Дівчата, а давайте погадаємо ще на шапці. Мені бабця розказувала: в шапку кладеться лялька, перстень, ключ і інші предмети.

 2 дівчина: Давайте, я це все в шапку покладу, а ви не підглядайте. А тепер йдіть і вгадуйте свою долю.

( Мірт - ще походиш в дівчатах, лялька- зрадить милий,

ключ - бути тобі господинею, перстень - скоро весілля).

Господиня: Хлопці, дівчата, заколядуймо. Сьогодні вже й колядувати  годиться.

(Колядують «Добрий вечір тобі, пане господарю»)

6 хлопець: Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам  за стіл багатий.

Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.

 Ведуча: Ось і ожили перед нами ігри  і забави  нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!

ВЕЛИКДЕНЬ ВСІХ НАС НА ГОСТИНИ КЛИЧЕ!

Писанки

Ввечері матуся нас чарує,

Писанки на виставку малює.

Віск черпає пищиком із блюдця,

Очі мами лагідно сміються.

Очі мами світяться у ласці:

Квітоньки на писанці зірчасті,

А на другій - півники та бджоли,

Ми таких не бачили ніколи…

До Великодня в школі пройшла виставка писанок. Діти заздалегідь готувалися до неї: підбирали матеріали, освоювали нові техніки…  Всі пройнялися духом Великодня.

Дівчата класу уміло розіграли невеличку сценку ,,Великодній кошик”. Хлопці читали вірші та провели гру ,, Котилося яєчко”. Хороший настрій панував усюди!Завершилась виставка яскравим виступом у сільській бібліотеці.

СВЯТО ОСЕНІ

Осінь – найщедріша та найпишніша пора року! Тому ми з класом взялися оспівувати  її красу, багатства та велич на відкритій виховній годині ,,Свято осені”.

Наша виставка ,,Осінній настрій".

Тиждень початкових класів.

 Вікторина з природознавства 

 "У царстві живої природи"

  - Діти, ви знаєте, що в нашій школі проходить тиждень початкових класів. Сьогодні ви зібралися тут на вікторину з природознавства. Але вона буде незвичайною. Це буде подорож «У царстві живої природи». Під час нашої подорожі будьте уважні й активні. За кожну правильну відповідь на моє запитання ви будете одержувати фішки — зелені листочки. Хто їх за годину нашої вікторини назбирає більше за всіх, той стане переможцем. Для того, щоб дати відповідь, треба підняти руку і дочекатися, щоб вас запитали. Відповідь без дозволу не враховується і буде штрафуватися поверненням фішки ведучому. Такими є правила вікторини. А зараз рушаймо в дорогу!

 1. Зупинка 1. Загадки.

а) Золотисте ситечко

 Покотилось в літечко.

 Загляда в віконечко,

 Наче справжнє сонечко. (Соняшник)

 б) Хто хвіст залишає,

 а від ворога втікає? (Ящірка)

 в) Швидко скрізь цей птах літає,

 Безліч мошок поїдає,

 За вікном гніздо будує,

 Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

 г) А що то за коні в гаю на припоні:

 Довгасті, голчасті, зеленої масті,

 Нікого не возять, лише солі просять? (Огірки)

 д) Ой, яка ж вона гарненька,

 Пишнохвоста і руденька,

 Не звірятко — просто диво,

 Невгамовне, пустотливе.

 Вгору-вниз, на гілку, з гілки.

 Хто це буде, діти? (Білка)

е) Не кущ, а з листочками,

 Не сорочка, а зшита,

 Не людина, а навчає. (Книжка)

 Діти, а чому між загадками про живу природу потрапила загадка про книжку? За все те, що ви знаєте, мусите подякувати книзі. Хто багато читає, той багато знає. А ось подивіться на виставку книг про природу, яку підготував для вас наш шкільний бібліотекар. На перерві матимете можливість роздивитися ці книги.

 2. Зупинка 2. А яке завдання вона передбачає? Ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку.

 Ходить по городу, великого роду,

 Ноги, як лопати, а сліду не знати. (Гуска)

 Як описано ноги гуски? (Як лопати)

 Отже, ваше завдання — по слідах назвати тварину (5 плакатів).

3. Пташина сім'я.

 1-й учень. Любий друже мій, юннате,

 Уявляєш, скільки птах

 Може нищить, поїдати

 Гризунів, червів, комах?

 2-й учень. Тож птахи із нами в спілці,

 Поля й лісу сторожі:

 Сови, дятли, серпокрильці,

 Щиглі, одуди, чижі.

 3-й учень. Тож, як стрінеш непутящих,

 Що біжать поза двором

 Видирати гнізда в хащах,

 Ти одразу присором.

 Вчитель. Отже, як треба ставитися до птахів?

 Питання Пташиного царства покажуть, хто краще знає пернатих друзів.

 а) Які птахи прилітають до нас з півдня першими? (Шпаки)

 б) Яке місто має назву птаха? (Орел)

 в) У якого птаха такий міцний хвіст, що він підтримує його на дереві? (Дятел)

 г) Чому качки, гуси не тонуть? (Бо пір'я змазане жиром і не намокає)

 ґ) Що страшніше для птахів взимку — голод чи холод? (Холод)

 д) Чому сову називають корисним птахом?

 є) Яку користь приносять синиці взимку, коли всі комахи сплять?

  (Синиці розкльовують зимові гнізда шкідливих комах, поїдають яєчка та личинки комах)

 Ваше завдання — допомагати птахам узимку. Як ви це зробите?

4. Зелений патруль.

 Зелений патруль — це добровільна спілка дітей, завдання якої — допомога і захист природи. Розгляньте знаки зеленого патруля і поясніть, що вони означають?

 5. Всезнайко.

 а) Це велика комаха, характерною ознакою якої є своєрідні круглі плями на крилах, різні за розміром і кольором, що нагадують око. (Павичеве око)

 б) Це могутній хижий птах. Розмах крил його становить близько 2 метрів. В Україні зустрічається лише в Карпатах. Довго літає, ширяючи високо над землею. Живиться дрібними тваринами і птахами, на яких спритно полює. (Орел-беркут)

 в) Це комаха. Тіло товсте, густо вкрите бархатистими волосинками і, звичайно, перетягнуте впоперек черевця чи грудей кольоровою смужкою. Є пара складних і троє простих очей. Комаха висмоктує нектар із квітів. (Джміль)

 г) Птах досить великий, маса деяких особин досягає 15 кг. Його називають провісником весни та зими за приємний голос, що він подає, повертаючись із далеких країв. Відлітають ці птахи ключем. (Журавель)

 ґ) Тварина чудово пристосувалася до життя серед морських просторів. Тіло обтічне. Мордочка видовжена, голова плавно переходить у тулуб. Шкіра еластична, гладенька. Вона відтворює і вловлює звукові сигнали. В Україні зустрічається в Чорному морі. (Дельфін)

 д) Цінний промисловий звір, найбільший серед гризунів нашої країни. Добре пристосувався до напівводного життя. Цих тварин називають найвизначнішими архітекторами. (Бобри)

 — Що об'єднує цих тварин і комах? (їх занесено до Червоної книги).

 — Чому ця книга так називається і яка її основна функція? (До цієї книги заносять види тварин, рослин, комах, чисельність яких дедалі більше скорочується).

 є) Це комаха. Живе на луках. Пересувається стрибками, її називають музикантом. (Цвіркун)

 А ви знаєте, що цвіркуни не завжди жили на нашій землі. Ось послухайте легенду.

 • Ріс собі на світі хлопчик, якого дуже любили люди, бо вмів він співати, як ніхто на світі. Вечорами, після денної роботи, коли можна було трохи відпочити, сходилися старі й малі послухати пісню. Кожен, хто чув хоч раз той спів, ніби набирав у груди сили й снаги, ніби пив живу воду з цілющого джерела. Співав хлопець про сонце, про квіти, трави, про землю. І кожна його пісня славила рідний край. Ті пісні складав хлопчина сам. А коли в нього питали, як це йому вдається, відповідав, що все те — від квітів, дерев, води, птахів та звірів. Якось прийшло в цей край лихо. Про співучого хлопчика почули злі вороги й вирішили викрасти його. Темної ночі, коли він слухав пісню місячного сяйва, щоби потім переспівати її людям, схопили вони його і понесли у свої землі. Володар тої країни хотів мати співучого раба. Та хлопець йому не співав. Просили його — мовчав, били — мовчав. Тільки одного разу, змучений украй, завів тужливу пісню. Від тої пісні німіли люди, а каміння плакало. Була вона про розлуку з рідною стороною. Злий володар наказав повернути хлопця додому, і якщо він там співатиме, убити. Тільки-но ступив хлопчик на рідну землю, одразу в нього вирвалася пісня. Котрийсь із ворогів замахнувся шаблюкою, щоб виконати наказ володаря, але хлопця враз не стало. Лише в зелену траву стрибнув маленький жвавий цвіркун.

 • Відтоді й повелися на нашій землі веселі цвіркуни, їхні пісні славлять рідну землю. А хто понад усе любить Батьківщину, той чує в піснях маленького цвіркуна славу про красу нашої землі.

 Але треба не тільки любити Батьківщину, а й берегти рідні землі, ліси, поля, гори, тваринний рослинний світ своєї країни.

 6. У світі цікавого.

 — Що ви знаєте про верблюда? (Відповіді учнів).

 — Ця тварина має багато таємниць. Як верблюди можуть поїдати жорсткий і колючий чагарник, не обдираючи губи й рота?

 Учені виявили на внутрішньому боці щік, на піднебінні та язику верблюда тверді й жорсткі бугри, які захищають ротову порожнину тварини від пошкоджень.

 — Що ви знаєте про оленя? (Відповіді учнів).

 Вчитель. В Егейському морі знаходиться один із найбільших островів Греції — Родос. Біля входу до бухти споруджено дві великі кам'яні колони, на яких стоять стрункі бронзові олені.

 • Історія цього пам'ятника така. Як відомо, острів Родос — благодатний край. Головне заняття населення — садівництво. І завдяки сприятливим умовам на острові розвелося дуже багато отруйних змій. Ходити по острову стало небезпечно. Для боротьби з ними застосовували різні заходи, але вони були неефективні. І тоді у когось виникла ідея завезти на острів оленів, щоб ті знищили змій. Олені вільно гуляли лісами, виноградниками та своїми гострими копитами знищували змій. Людям стало жити спокійніше. І вдячні жителі острова Родос поставили в порту пам'ятник оленям.

 • От і підійшла до кінця наша подорож. Давайте визначимо переможців.

 (Підрахунок фішок-листочків і нагородження переможця).

 7. Підсумок.

 Ви повинні не лише добре знати, а й берегти природу рідного краю. Заради втіхи і зиску знищують ліси, забруднюють моря і річки, вбивають тварин. Зараз ви прослухаєте запис - це музика моря. Хто буде уважним, крізь музику почує жалібний крик. Це плаче маленький дельфін, який залишився без матері. Йому сумно і страшно у великому морі. Він кричить, шукає і кличе матір. (Учні прослуховують запис з моря).

 - Чи може людина існувати, щоб не завдавати шкоди всьому живому навкруги?

 - Що ви можете зробити, щоб зберегти природу?

 Бережіть природу, бо планета у нас одна!